Даніель Рондо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Рондо
фр. Daniel Rondeau
Народився 7 травня 1948(1948-05-07)[1][2][3] (75 років)
Ле-Меній-сюр-Оже[3]
Країна  Франція
Діяльність письменник, журналіст, дипломат
Сфера роботи творче та професійне письмоd[4], журналістика[4], дипломатія[4] і проза[4]
Заклад Ліберасьйон, Нувель Обс, Ле-Монд, L'Express і Paris Match
Magnum opus Q42370135?
Членство Французька академія[5]
Партія Gauche prolétarienned[6]
Брати, сестри Gérard Rondeaud[6]
Нагороди

CMNS: Даніель Рондо у Вікісховищі

Даніель Рондо (фр. Daniel Rondeau; нар. 7 травня 1948, Ле-Меній-сюр-Оже) — французький письменник, журналіст і дипломат. Член Французької академії з 2019 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 травня 1948 року в Ле-Меній-сюр-Оже, дитячі роки провів у Шалон-сюр-Марн, здобув вищу юридичну освіту в Університеті Пантеон-Ассас (Париж). У юності став активістом маоїстської партії «Пролетарські ліві», на початку 1970-х чотири роки працював робітником на заводі з виробництва ізоляторів у Нансі (1988 року опублікував книгу під назвою «Ентузіазм» про цей період свого життя). У 1979 році побачила світ перша книга Рондо — «Chagrin lorrain, la vie ouvrière en Lorraine (1870—1914)» (Лотарінгська скорбота — життя робітників у Лотарінгії (1870—1914)), написана у співавторстві з Франсуа Боденом. У 1977 році розпочав журналістську кар'єру на радіостанції Radio Nord-Est (найвищим досягненням там стало інтерв'ю з Джонні Голлідеєм), з 1982 по 1985 рік був головним редактором відділу культури в газеті Liberation. З 1986 по 1998 рік — відомий репортер тижневика Le Nouvel Observateur, у 1999—2006 роках співпрацював у журналі L'Express, а також у Paris-Match. Займався видавничою діяльністю, наприкінці 1980-х став співзасновником видавництва Quai Voltaire. У 2008—2011 роках був послом Франції на Мальті, у 2011—2013 роках — постійним представником Франції при ЮНЕСКО. У 2017 році книга Рондо «Mécaniques du chaos» (Механіки хаосу) була удостоєна Великої премії Французької академії за роман.

6 червня 2019 року обраний членом Французької академії на місце, що залишалося вакантним після смерті Мішеля Деона.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Babelio — 2007.
  3. а б Who's Who in FranceParis: 1953. — ISSN 0083-9531; 2275-0908
  4. а б в г Czech National Authority Database
  5. Académie française
  6. а б французька Вікіпедія — 2001.