Двісті миль під водою, або Кошмар рибалки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Двісті миль під водою, або Кошмар рибалки
фр. Deux Cents Mille Lieues sous les mers ou le Cauchemar du pêcheur
Жанрнауково-фантастичний фільм, екранізація роману[d] і німе кіно
РежисерЖорж Мельєс
ПродюсерЖорж Мельєс
СценаристЖорж Мельєс
На основіДвадцять тисяч льє під водою
У головних
ролях
Жорж Мельєс
ОператорЖорж Мельєс
КінокомпаніяStar Film Companyd
Тривалість18 хв.
Країна Франція
IMDbID 0000575
CMNS: Двісті миль під водою, або Кошмар рибалки у Вікісховищі

«Двісті миль під водою, або Кошмар рибалки» (фр. Deux Cents Milles sous les mers ou le Cauchemar d'un pêcheur[1]; 1907) — німий короткометражний фантастичний фільм французького режисера Жоржа Мельєса; перша вільна екранізація роману Жюля Верна. Довжина картини — 265 метрів. Одна з перших кольорових картин в історії кіно[2][3].

Зустрічаються інші назви картини — «Двадцять тисяч льє під водою» (фр. Vingt mille lieues sous les mers) і «Двісті тисяч льє під водою» (англ. Two hundred thousand leagues under the sea)[4][5].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Декілька молодих людей, серед них і головний герой на ім'я Ів[1], забираються в якийсь апарат і вирушають у підводну подорож. На дні моря вони спостерігають різні чудеса, незвичайних тварин та групу танцівниць-русалок. Головний герой вилазить за борт і вирушає гуляти дном. Тут він стикається з величезною хижою рибою та крабом. Потім герой потрапляє у щупальця гігантському восьминогу. На допомогу йому поспішають танцівниці та намагаються його врятувати. Він відчайдушно виривається, і далі виявляється, що це був лише сон головного героя. Він прокидається в ліжку, оточений друзями, які прийшли до нього додому.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Картина належить до останніх фільмів, створених у власній студії Мельєса — після 1909 року він працював на компанію Gaumont. Фахівці відносять ті роботи режисера до етапу його творчого занепаду[5]. Тоді Мельєс вже не стільки творив, скільки намагався впоратися з наростанням конкуренції: як у Європі, так і за океаном. Багато фільмів Жоржа Мельєса експлуатували найпопулярніше серед публіки ім'я Жуля Верна. Так само, як і в «Подорожі на Місяць» та «Неймовірній подорожі»[en], у сценарії фільму «200 миль під водою…» небагато залишилося від твору основоположника наукової фантастики. Власне у фільмі немає ні капітана Немо, ні назви та екіпажу глибоководного апарата і сюжет скоріше є вільною фантасмагорією на тему роману[4].

Картина є одним із перших прикладів кольорового кіно та використання спеціальних ефектів у історії кінематографа. Кольоровим фільм став завдяки ручному розфарбуванню окремих кадрів[6]. Спеціальні ефекти включають лялькову анімацію, подвійну експозицію і перші примітивні спроби використання мальованих задників. Цікавого ефекту режисер і оператор досягли знімаючи одну зі сцен через акваріум із рибами, що для свого часу було новим прийомом[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Duenas, 2001, с. 407.
  2. Ezra, 2000, с. 157.
  3. Mannoni, 2008, с. 215.
  4. а б Soister, 2012, с. 588.
  5. а б Shawn Dwyer. Georges Melies Biography (англ.). Turner Classic Movies. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 31 травня 2013. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |datepublished= (довідка)
  6. Barnwell, 2004, с. 106.
  7. Telotte, 2001, с. 80.

Література

[ред. | ред. код]