Щупальця
 |
Щу́пальця, також щу́пальці, ма́цальця[1], розм. мацаки́[2][3] — рухомі вирости тіла у кишковопорожнинних, молюсків, кільчастих червів, мохуваток, плечоногих, погонофор та інших безхребетних тварин. Вони можуть бути простими або розгалуженими. В окремої особини всі щупальця можуть бути однаковими за будовою та розмірами, а можуть відрізнятися та виконувати різні функції. Розташовані зазвичай на передній частині тіла та виконують функцію захоплення їжі, іноді дихання та дотику. У кишковопорожнинних щупальці багаті на нематоцисти, у головоногих молюсків мають присоски. У черевоногих молюсків щупальці виконують функції органів дотику та нюху, у головоногих — захоплення їжі та пересування. Крім того у самців головоногих молюсків одне зі щупалець, яке називають гектокотилем, бере участь у заплідненні самиць. У деяких видів восьминогів цей орган навіть має певну автономну поведінку. Наповнений сперматофорами гектокотиль відривається від тіла самця, вільно плаває, а знайшовши самицю, заповзає у її мантійну порожнину та запліднює яйця.
- ↑ Мацальця // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Мацаки // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 20 грудня 2020.
- Щупальця [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Щупальця // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
