Деревська Олександра Аврамівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Деревська Олександра Аврамівна
Народилася23 квітня (6 травня) 1902(1902-05-06)
Грозний
Померла22 червня 1959(1959-06-22) (57 років)
Ромни
ПохованняРомни
ГромадянствоСРСР СРСР
Знання мовросійська
Нагороди
Орден «Мати-героїня»
Орден Трудового Червоного Прапора Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Дере́вська Олекса́ндра Аврамівна (уроджена Семе́нова; 23 квітня (6 травня) 1902(19020506), Грозний — 22 червня 1959, Ромни, Сумська область, УРСР) — мати-героїня, яка усиновила 48 дітей.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї робітника грозненських нафтових промислів Аврама Несторовича Семенова.

Закінчила 8 класів гімназії та курси медичних сестер. У роки громадянської війни в Росії доглядала за пораненими білогвардійцями у грозненському шпиталі, згодом перейшла до санітарної частини Червоної Армії.

У роки німецько-радянської війни працювала директором дитячого будинку в місті Сизрань.

По закінченні війни разом з родиною переїхала в Україну, до міста Ромни Сумської області, де й померла у 1959 році.

Починаючи з 1920-х років Олександра та Омелян Деревські всиновили 65 дітей, 48 з яких виховали до повноліття.

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Заслуги О. А. Деревської у СРСР були відзначені орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За доблесну працю в роки Великої Вітчизняної війни».

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 березня 1974 року їй присвоєно почесне звання «Мати-героїня» (посмертно)[1].

Пам'ять

[ред. | ред. код]

До 80-річчя з дня народження матері-героїні перед Роменською школою-інтернатом імені О. А. Деревської відкрито пам'ятник (архітектор А. Сіпко, скульптор О. Миненко).

У 1996 році Міністерством зв'язку України випущено художній конверт, присвячений Олександрі Деревській із зображенням її пам'ятника.

Також її ім'ям названо одну із малих планет і вулицю в Ромнах.

У 2008 році в місті Тольятті з'явилась вулиця сім'ї Деревських[2].

Колишній дитячий будинок у Ромнах реорганізовано в школу-інтернат імені О.О. Деревської. Нині тут навчаються і виховуються діти-сироти та діти з малозабезпечених сімей. У школі працював музей Матері-героїні Олександри Деревської, якому було присвоєно звання «Народний музей» (Постанова колегії Управління культури Сумської облдержадміністрації №9 від 24.09.2004 р). У 2018 році музей О. А. Деревської в м. Ромни втратив звання «Народний музей» та був знятий з обліку як такий, що припинив діяльність (Наказ Управління культури Сумської обласної державної адміністрації №195-ОД від 22.12.2018 р.).

Материнському подвигу Олександри Деревської присвятили свої вірші О. Ющенко (поема «Роменська мати», вірш «Наші дві мадонни»)[3], В. Скакун («Роменська мадонна»)[4],  Т. Лісненко («Ти — єдина», «Вічна Деревська»)[5], О. Шугай («Мати-яблуня»)[6] та інші.

Сумський художник П. М. Ковтун створив картину «Роменська Мадонна» (1984)[7].

Кінематограф

[ред. | ред. код]

Документальний фільм «Роменська мадонна», знятий режисером А. Слюсаренком, на Міжнародному фестивалі у Лецпцизі зайняв перше місце і був удостоєний премії «Золотий голуб».

На кіностудії імені О. Довженка режисером Ю. Іллєнком у 1976 році знято художній фільм про сім'ю Деревських «Свято печеної картоплі».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Пояснювальна записка до проекту Постанови Верховної Ради України «Про відзначення 110 — річчя з дня народження матері-героїні, яка виховала 48 дітей Олександри Аврамівни Деревської» // Народні депутати України В. А. Даниленко, К. С. Самойлик. Архів оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 26 серпня 2013.
  2. ↑ Библиотека средней школы № 59 Тольятти [Архівовано 25 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  3. ↑ Ющенко О. Нев’янучий ромен-цвіт. — Київ, 2008. — С.32—48. — ISBN 978-966-1644-00-6
  4. ↑ Скакун В. Серця жар : поезії. — Суми, 2016. —  С.18—19. — ISBN 978-966-1644-24-7
  5. ↑ Лісненко Т. На причілку осені : вибране. — Суми, 2019. —  С. 174, 281—282. —  ISBN 978-966-1569-30-9.
  6. ↑ Шугай О. Натхнення. — Київ, 2018. — С.10. — ISBN 978-966-7139-83-2
  7. ↑ Павло Ковтун // Художники Сумщини : альбом Сумської обласної організації національної спілки художників України. — Суми : Собор, 2006. — С. 60 : іл. — ISBN 966-7164-52-7

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Вороненко М. Ти наша совість, мамо… / Микола Вороненко // Берегині Сумщини : [кн. до 95-річчя від дня народження О. А. Деревської]. — Суми : Корпункт, 1997. — 13—16 : фот. — ISBN 966-95042-1-X
  • Материнський подвиг жінки-мучениці: 115 років з дня народження Олександри Деревської // Урядовий кур’єр. — 2017. — 29 квіт. (№ 81). — С. 7.
  • Міщенко І. Пам’ять про Роменську мадонну живе / І. Міщенко // Урядовий кур’єр. — 2018. — 10 жовт. (№ 190). — С. 24.
  • Сербина А. И. Память о Маме : семейная история подвига Матери-героини Александры Аврамовны Деревской / А. И. Сербина. — Лисичанск : Лисичанская типография, 2015. — 257 с. : фот. — ISBN 978-966-8061-81-3. — (рос.)
  • Стрельченко Г. С. Жінки Роменщини / Г. С. Стрельченко. — Суми : Видавець Вінниченко М. Д., 2018. — С. 26—29. — ISBN 978-966-1569-24-8.
Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Деревська_Олександра_Аврамівна&oldid=43511614