Дорога на Марокко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дорога на Марокко
англ. The Road to Morocco
Жанр романтична кінокомедія, музичний фільм і бадді-муві
Режисер Девід Батлер[1][2]
Продюсер Paul Jonesd
Сценарист Don Hartmand і Frank Butlerd
У головних
ролях
Бінг Кросбі[2], Боб Хоуп[2], Дороті Ламур[2], Ентоні Квінн[2], Дона Дрейк[2], Володимир Соколовd[2], George Givotd[2], Abner Bibermand, Монте Блюd, Harry Cordingd, Івонн де Карло, Леон Беласко, Розумний Михайло Олександрович[2], Nestor Paivad і John Georged
Оператор William C. Mellord
Композитор Victor Youngd
Художник Ганс Дрейер
Кінокомпанія Paramount Pictures
Дистриб'ютор Netflix і Vudu
Тривалість 83 хв.
Мова англійська
Країна США США
IMDb ID 0035262

Дорога на Марокко (англ. The Road to Morocco) — музична кінокомедія режисера Девіда Батлера за участю Бінга Кросбі, Боба Гоупа і Дороті Ламур. Третя частина циклу-гепталогії «Дорога на …», знята кіностудією «Paramount Pictures» (США) в 1942 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Два товариші Джефф (Кросбі) і Орвілл (Гоуп) через корабельну аварію, яка була випадково спровоковано ними необережним курінням неподалік порохового складу, опиняються на пустельному африканському березі. Добравшись на верблюді до найближчого міста, вони з апетитом обідають в невеликому ресторанчику, хоча не мають ні цента в кишені. Джефф відлучається і повертається з двома сотнями доларів. Він зізнається, що щойно продав Орвілла в рабство незнайомцю, щоб розрахуватися за обід, але обіцяє в якнайближчий час викупити товариша.

Через тиждень Джефф несподівано для себе розшукує Орвілла, але не за рабською працею, а в покоях принцеси Шалмар (Ламур), яка викупила того і навіть планує вийти за нього заміж. Причиною несподіваної метаморфози стало передбачення придворних астрологів. Познайомившись з Джеффом, принцеса переглядає свій вибір і погоджується вирушити до США і там вийти за нього заміж. Орвілл же змушений задовольнятися товариством Маймі — дівчини з почту.

Колишній наречений принцеси шейх Муллана Касим (Куїнн) зі своїми воїнами викрадає Шалмар і відвозить в пустелю, де, отаборившись, готується до пишного весілля. Джефф і Орвілл таємно пробираються туди й, посваривши воїнів Касима з охоронцями іншого шейха, який прибув на весілля, в колотнечі, що зав'язалася звільняють принцесу Шалмар і Маймі. Обидві пари закоханих повертаються на кораблі у США. Однак чергова витівка Орвілла — куріння на пороховому складі, — призводить до чергової корабельної аварії. На уламках лайнера виснажені мандрівники добираються до Нью-Йорка.

Фільм мав альтернативний фінал. Джефф і Орвілл вступали в морську піхоту США, на тлі цієї сцени йшов напис: «Побачимося по дорозі в Токіо!».

Примітки[ред. | ред. код]