Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
нім. Dorothea Hedwig von Braunschweig-Wolfenbüttel
Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська
Портрет принцеси Доротеї Ядвіґи пензля невідомого майстра, близько 1600 року
3-а княгиня-консорт Ангальт-Цербсту[1]
Початок правління:29 грудня 1605
Кінець правління:16 жовтня 1609

Попередник:Агнеса Барбі-Мюлінґенська
Наступник:Магдалена Ольденбурзька

Дата народження:3 лютого 1587(1587-02-03)
Місце народження:Вольфенбюттель
Країна:Священна Римська імперія
Дата смерті:16 жовтня 1609(1609-10-16) (22 роки)
Місце смерті:Цербст, Ангальт-Цербст, Священна Римська імперія
Чоловік:Рудольф Ангальт-Цербстський
Діти:Доротея, Елеонора
Династія:Вельфи, Асканії
Батько:Генріх Юлій Брауншвейг-Люнебурзький
Мати:Доротея Саксонська

Доротея Ядвіґа Брауншвейг-Вольфенбюттельська (нім. Dorothea Hedwig von Braunschweig-Wolfenbüttel, 3 або 13 лютого 1587 — 16 жовтня 1609) — брауншвейзька принцеса з дому Вельфів, старша донька герцога Брауншвейг-Люнебургу та Брауншвейг-Вольфенбюттеля Генріха Юлія й саксонської принцеси Доротеї, дружина князя Ангальт-Цербсту Рудольфа.

Біографія

[ред. | ред. код]

З'явилась на світ 3[2] або 13 лютого[3] 1587 року у Вольфенбюттелі єдиною дитиною спадкоємного принца Брауншвейг-Люнебургу та Брауншвейг-Вольфенбюттелю Генріха Юлія та його першої дружини Доротеї Саксонської на другий рік їхнього спільного життя. Матір померла при пологах або за кілька днів після них.

У травні 1589 року батько став правлячим герцогом Брауншвейг-Люнебургу та князем Брауншвейг-Вольфенбюттеля. За кілька місяців після цього він одружився вдруге із юною данською принцесою Єлизаветою. Від цього союзу Доротея Ядвіґа мала кількох єдинокровних братів і сестер. Протягом її життя на батьківщині народилися Фрідріх Ульріх, Софія Ядвіґа, Єлизавета, Ядвіґа, Доротея, Генріх Юлій, Крістіан та Рудольф. Мешкало сімейство у замку Вольфенбюттель.

Портрет Рудольфа близько 1610 року

Князь Генріх Юлій був одним з найосвіченіших монархів свого часу: знав кілька європейських мов, був чудовим юристом, архітектором та драматургом. Разом з тим, його правління стало відомим через розквіт полювання на відьом.[4]

У 18 років Доротея Ядвіґа була видана в шлюб з 29-річним правлячим князем Ангальт-Цербсту Рудольфом. Весілля пройшло 29 грудня 1605 у Вольфенбюттелі. Резиденцією пари слугував Цербст. У шлюбі народила чотирьох доньок, з яких живими були:

  • Доротея (1607—1634) — дружина герцога Брауншвейга-Вольфенбюттеля Августа, мала п'ятеро дітей;
  • Елеонора (1608—1680) — дружина герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Норбургу Фредеріка, мала п'ятеро дітей.

Померла, народжуючи молодшу доньку, яка з'явилась на світ за годину після її смерті. Княгиня була похована у кірсі Святого Варфоломія у Цербсті.[5]

Її девізом було: «Страх Бога є початком мудрості» (нім. «Die Furcht des Herrn ist der Weisheit Anfang»).[6]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Генріх V
 
Марія Вюртемберзька
 
Йоахім II Гектор
 
Ядвіґа Ягеллонка
 
Генріх IV
 
Катаріна Мекленбурзька
 
Крістіан III
 
Доротея Саксен-Лауенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юлій
 
 
 
 
 
Ядвіґа Бранденбурзька
 
 
 
 
 
Август Саксонський
 
 
 
 
 
Анна Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх Юлій
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Саксонська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Доротея Ядвіґа
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Другої креації.
  2. Генеалогія Доротеї Ядвіґи Брауншвейг-Вольфенбюттельської [1] [Архівовано 15 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Профіль на Thepeerage.com [2] [Архівовано 2 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Вельфи. Генріх Юлій [3] [Архівовано 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Церква Святого Варфоломія [4] [Архівовано 1 квітня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Max Lbe: Walsprüche: Devisen und Sinnsprüche, BiblioBazaar, LLC, 2009, S. стор. 11.

Література

[ред. | ред. код]
  • August B. Michaelis, Julius Wilhelm Hamberger: Einleitung zu einer volständigen Geschichte der Chur- und Fürstlichen Häuser in Teutschland, vol. 3, Meyer, 1785, стор. 674.

Посилання

[ред. | ред. код]