Генріх IV (герцог Саксонії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Генріх IV
Heinrich
Lucas Cranach d. Ä. 042.jpg
Генріх у 1514. Портрет Лукаса Кранаха Старшого.
герцог
Початок правління: 1539
Кінець правління: 1541
Інші титули:маркграф Мейсена під іменем Генріх V
Попередник: Георг Бородатий
Наступник:Моріц
Дата народження: 16 березня 1473(1473-03-16)
Місце народження:Дрезден
Країна:Саксонії та Саганського герцогства
Дата смерті:18 серпня 1541(1541-08-18) (68 років)
Місце смерті:Дрезден
Дружина:Катаріна Мекленбурзька
Діти:Сибілла, Емілія, Сидонія, Моріц, Северінус, Август
Династія:Веттіни
Батько:Альбрехт III
Мати:Сидонія Богемська

Генріх IV Благочесний (нім. Heinrich der Fromme), (нар. 16 березня 1473 — пом. 18 серпня 1541) — герцог Саксонії та Саганського герцогства у 15391541 роках, маркграф Мейсена під іменем Генріха V.

Біографія[ред. | ред. код]

Генріх народився 16 березня 1473 року у Дрездені. Він був третьою дитиною і другим сином в родині Альбрехта Саксонського, молодшого брата правлячого курфюрста Ернста, та його дружини Сидонії Богемської, доньки короля Богемії Їржі з Подєбрад.

Коли Генріху було 12 років, батько з дядьком поділили Саксонію між собою. Альбрехт обрав землі, що включали в себе маркграфство Мейсен, північну частину Плейсенських земель та Остерланда, північну Тюрінгію, фогтство в єпископстві Мерзебург та абатстві Кведлінбург, а також деякі тюринзькі графства у ленне володіння.

У 1498 році він додав до них спадкове намісництво у Фрисландії, що включало Терсхеллінг, Грінд, Амеланд та зовнішню дамбу. Своїм тамтешнім намісником Альбрехт зробив Генріха. Однак, саксонська окупація була не до вподоби місцевим жителям. Періодично відбувались повстання. Вже у травні 1500 фризи, невдоволені високою арендною платнею та податками, взяли в облогу Франекер, де мешкав Генріх. Батько поспішив на допомогу, і повстанці були розбиті.

У вересні 1500-го Альбрехт помер, залишивши старшому сину Георгу мейсенські володіння, а Генріха зробивши штатгальтером Фрисландії.

Генріх правив у Фрисландії нетривалий час. Маючи інертний характер, він віддав перевагу спокійному життю, і відмовився від посади.

Замок Фроденштайн

30 травня 1505 він заключив із Георгом «Братську угоду» («Brüderlichen Vertrag»), за якою передавав брату Фрисландію, отримуючи натомість ренту та райони Фрайбергу та Фолькенштайну. Після цього він перебрався до замку Фроденштайн і зробив його своєю резиденцією. Там він 1512-го оженився із Катаріною Мекленбурзькою, там народилися його діти. Замість політики, Генріх займався полюванням та колекціонував вогнепальну зброю.

1521, після відкриття у горах великіх покладів срібної руди, заснував місто Марієнберг. План міста він доручив розробити Ульріху Рюлайну фон Клаву, який у 15141519 займав посаду бургомістра Фрайбергу. Поруч із ратушею Генріх збудував власний дім, де часто бував із родиною.

1536, після багаторічного тиску дружини, перейшов у лютеранство та провів у своїх володіннях Реформацію, дуже розгнівавши цим свого брата Георга, ревного католика. 1537 та 1539 померли обидва сини Георга і його спадкоємцем став Генріх. Проте, не бажаючи віддавати країну лютераніну, Георг почав клопотання щодо передачі влади після його смерті католицькому правителю, яким міг бути Фердинанд Габсбург. Але досягти мети йому не вдалося, він пішов з життя за два місяці після молодшого сина. Так, у віці 66 років, Генріх став герцогом Саксонії.

Прийнявши владу, Генріх переїхав із Фрайбергу до Дрездена.[1] Протестантизм він зробив державною релігією. Тих, хто відмовлявся змінити віросповідання, було ув'язнено або виселено з країни.

Правління Генріха тривало всього два роки. 18 серпня 1541 герцог помер у Дрездені. Згідно з побажаннями, був похований у Фрайберзі, ставши першим похованим у місцевій кірсі святої Марії. Престол успадкував його старший син Моріц.

Катаріна переїхала до палацу Фолькенштайн, де провела наступні двадцять років. Померла у глибоко похилому віці 6 червня 1561. Похована поруч із чоловіком.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Генріх та Катаріна

У віці 39 років Генріх пошлюбив 25-річну сестру мекленбурзького герцога, Катаріну. Весілля відбулося 6 липня 1512 у Фрайберзі. У подружжя народилося шестеро дітей:

  • Сибілла (15151592) — дружина герцога Саксен-Лауенбурзького Франца I, мали дев'ятеро дітей;
  • Емілія (15161591) — дружина маркграфа Бранденбург-Ансбахського Георга Фрідріха, мали четверо дітей;
  • Сидонія (15181575) — дружина герцога Брауншвейг-Люнебурзького Еріка II, дітей не мала;
  • Моріц (15211553) — курфюрст Саксонії, був одружений з Агнесою Гессенською, мав двох дітей;
  • Северінус (15221533) — помер у віці 11 років;
  • Август (15261586) — курфюрст Саксонії, був одружений з Анною Датською, мав численних нащадків.

Родинне дерево[ред. | ред. код]

Фрідріх I Войовничий
Friedrich4.jpg
 
Катаріна Брауншвейг-Люнебурзька
 
Ернст Залізний
 
Кімбурга Мазовезька
Cymbarka mazowiecka.jpg
 
Вікторін з Подебрад
 
Анна Вартенберзька
 
Сміль зі Штернберка
 
Барбара з Падубіц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх II Лагідний
Saxonia Museum für saechsische Vaterlandskunde I 23.jpg
 
 
 
 
 
Маргарита Австрійська
Margarethe of Austria Savoy.jpeg
 
 
 
 
 
Їржі з Подєбрад
Jan Vilímek - Jiří z Poděbrad a z Kunštátu.jpg
 
 
 
 
 
Кунгута зі Штернберка
Kunhuta ze Šternberka.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт III Хоробрий
Herzog-Albrecht-der-Beherzt.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сидонія з Подебрад
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генріх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія замку Фроденштайн [1] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

  • Elisabeth Werl: Heinrich der Fromme. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 8, Duncker & Humblot, Berlin 1969, S. 391–393 [2] [3]
  • Heinrich Theodor Flathe: Heinrich der Fromme. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, S. 601 f [4]
  • Karl Friedrich August Nobbe: Heinrich der Fromme: ein Beitrag zur Sächsischen Reformationsjubelfeier im Jahre 1839, Verlag von Chr. Ernst Kollmann, 1839
  • Yves Hoffmann und Uwe Richter (Hrsg.): Herzog Heinrich der Fromme (1473–1541), Sax-Verlag, 2007
  • Erich Brandenburg: Herzog Heinrich der Fromme von Sachsen und die Religionsparteien im Reiche (1577–1541), Baensch, 1896
  • Karl Wilhelm Böttiger: Herzog Heinrich der Fromme von Sachsen: Biographische Skizze, 1824
  • C. A. Holzhaus: Herzog Heinrich der Fromme, der Gründer Marienbergs: ein Beitrag zur Geschichte des Erzgebirges, Engelmann, 1889
  • Reinhold Röhricht, Enno Littmann, Leonhard Bauer: Die Jerusalemfahrt des Herzogs Heinrich des Frommen von Sachsen (1498), 1901
  • Frank-Lothar Kroll: Die Herrscher Sachsens: Markgrafen, Kurfürsten, Könige 1089–1918, S. 85 ff.[5]
  • Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907 [6]
  • Семёнов И.С. Христианские династии Европы.- Москва, 560 стр. 2002 ISBN 5-224-02516-8.

Посилання[ред. | ред. код]