Координати: 48°28′28″ пн. ш. 22°28′0″ сх. д. / 48.47444° пн. ш. 22.46667° сх. д. / 48.47444; 22.46667
Очікує на перевірку

Драгиня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Драгиня
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Тер. громада Великолучківська громада
Код КАТОТТГ UA21040010050032483
Основні дані
Населення 552
Площа 0,809 км²
Густота населення 682,32 осіб/км²
Поштовий індекс 89650
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°28′28″ пн. ш. 22°28′0″ сх. д. / 48.47444° пн. ш. 22.46667° сх. д. / 48.47444; 22.46667
Середня висота
над рівнем моря
104 м
Місцева влада
Адреса ради 89650, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Зняцьово, вул. Гойди, 70
Карта
Драгиня. Карта розташування: Україна
Драгиня
Драгиня
Драгиня. Карта розташування: Закарпатська область
Драгиня
Драгиня
Мапа
Мапа

Драги́ня — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.

В урочищі Старе Село — поселення римсько-провінційної культури. Обабіч берегів Старої від села Зняцеве до села Драгиня — давньослов'янська курганна група. Досліджувалася С. І. Пеняком в 1961, 1965 роках.

Село засноване у ХІХ столітті

До 1924 р. територія тепершнього села була вкрита суспільними лісами, які раніше належали поміщикові Вірані Шандору. Першими жителями села були Лешко М. А., Бутела С, Лукач В., Мерцин Ю.,Криса М. З 1924 р. на території теперішньої Драгині вирубують ліси. Почалося переселення. Переселенці ці були бідняками, які немали землі в Зняцеві. Проте і в Драгині небуло легко, багато земель заливалося водою. В 1924 р.була заснована однокомплектна школа.

Церква Різдва пр. Богородиці. 1995.

Мурована церква базилічної форми, збудована в центрі села з 1993 до 1995 р. на місці старої школи, є першою церквою в селі.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 472 особи, з яких 211 чоловіків та 261 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 550 осіб.[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,64 %
угорська 1,45 %
білоруська 0,18 %
російська 0,18 %
інші 0,55 %

Туристичні місця

[ред. | ред. код]

- В урочищі Старе Село — поселення римсько-провінційної культури.

- давньослов'янська курганна група.  

- річка Мала Латориця

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]