Друге дихання
| Друге дихання | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Жанр | рок-музика, блюз, біг-біт |
| Роки | 1977–1999 |
| Країна |
 СРСР,  Україна |
Друге дихання — київський біґ-біт гурт, створений в червні 1966 р. Першими музикантами гурту були: Олег Слободенко (гітара, тепер відомий поп-співак, народний артист України), Сергій Чаришников (ударні), Михайло Ніколаєв (бас-гітара) та Володимир Ткалич (гітара). Крім каверів на пісні Beatles, The Hollies[1] та Beach Boys[2], вони також складали власні композиції й робили обробки народних.[1] Разом з гуртом The Once, у той час вони були одним з провідних колективів у Києві.[2] Ансамбль отримав перший приз на другому київському фестивалі біґ-біту в жовтні 1967 р. Навесні 1968 р. вони влаштуватися в Укрконцерт завдяки наявності відмінної як на той час звукової апаратури, і виступали під офіційною назвою «Веселі шпаки» (замість М. Ніколаєва до гурту прийшов Ігор Федосюк). «Веселим шпакам» вдалось проіснувати на офіційній сцені недовго через незадоволення центральної влади, — на них звернули увагу в Москві після одного з концертів (наприкінці 1968 р.). Після цього вони пішли у підпілля.
Навесні 1969 р. О. Слободенко і С. Чаришников, об'єднавшись з екс-музикантами гурту The Once, створили професійний ВІА «Граймо!», що супроводжував співачку Юлію Пашковську у програмах Тарапуньки та Штепселя.[1] Але музика гурту була не просто супроводом і багато слухачів приходили послухати саме їхню музику. Протягом тих років Сергій Чаришников виношував ідею перенесення на наш ґрунт справжнього блюзу — з усіма його нюансами й особливостями. Він вивчав історію блюзу від самого його початку, дізнаючись не лише про саму музику, але й про культуру в якій вона створювалась. Захоплювався творчістю John Mayall & the Bluesbreakers, чудово знав і вивчав корінний негритянський блюз.[2]
З середини 80-х коментатор Держтелерадіо Олег Слободенко став відомим естрадним композитором — його пісні співають Тамара Гвердцителі, Катя Семенова, Софія Ротару, Лев Лещенко, Василь Зінкевич, Алла Кудлай та Краяни.[3]
Після довгої перерви група зібралась знову на початку 90-х. Основою їхньої музики була творчість Рея Чарлза і Джона Майяла. Тодішній склад гурту це — гітаристи Олександр Кузнєцов, Олег Федченко, барабанщик Юрій Забара і Сергій Чаришников. Хоча після цього гурт змінював свій склад, але музика продовжувала залишатись в дусі блюзу. Вони виступали спільно з харківським гуртом Дощ збираючись створити в Києві блюз-клуб. І вони його створили. 1996 року групі виповнилось 30 років. Друге дихання мав постійні концерти в клубі «Баді-Гай». Тодішніми музикантами гурту були Стас Луцький, гітарист Володимир Герасимович, барабанщик Володимир Михальченко. Також деякий час разом з гуртом виступав Михайло Алєксєєв — гітарист Братів Карамазових. Зі старих музикантів залишились Григорій Махно, Євген Новицький, Олександр Кузнєцов. [2]
Після смерті Чаришникова 1999 року, гурт виступає під назвою «The Second Breath Blues Band» (Герасимович, Кузнецов, Михальченко, Луцький, Махно)[3]
Дискографія[ред. | ред. код]
- Друге дихання. Save the Blues. 2007.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Олексій БОЙКО. Становлення української музики: біг-біт.
- ↑ а б в г Олександр Євтушенко. "Легенди химерного краю".Українська рок-антологія.
- ↑ а б Друге Дихання на сайті http://kmstudio.com.ua/.
- ↑ альбом «Друге дихання. Save the Blues.» на сайті umka.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
Бібліографія та джерела[ред. | ред. код]
- Олексій БОЙКО. Становлення української музики: біг-біт [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]. — УДК 78.03(477).
- Олександр Євтушенко. «Легенди химерного краю». Українська рок-антологія [Архівовано 31 травня 2014 у Wayback Machine.]. — Київ-2004, «Автограф»
Посилання[ред. | ред. код]
- «Друге дихання» // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 660.
- Друге Дихання на сайті http://kmstudio.com.ua/ [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]