Дума (вірш)
| Дума | ||||
|---|---|---|---|---|
| Дума | ||||
 | ||||
| Жанр | вірш | |||
| Автор | Михайло Лермонтов | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1838 | |||
| Опубліковано | 1839 | |||
|
| ||||
«Дума» — вірш, написаний Михайлом Юрійовичом Лермонтовим у 1838 році та опублікований в 1839. Один із найважливіших віршів Лермонтова, присвячених громадянській темі[1].
Вірш «Дума» був написаний Лермонтовим в 1838 році в Санкт-Петербурзі[2]. Рукопис вірша не зберігся[3].
Уперше вірш «Дума» був опублікований у науково-літературному журналі «Отечественные записки» в 1839 році з цензурною позначкою «С. Петербург 1 січня 1839. Цензор А. Нікітенко. Цензор С. Куторга».
Незабаром після публікації в літературних журналах з'явилися позитивні відгуки від В. Г. Бєлінського («Московский наблюдатель» за 1839, год. II, № 4, від. IV, стор 134), Н. А. Мельгунова («Літературні додатки до „Русского инвалида“», 1839 рік, т.д. I, № 19 (13 травня), стор 414—416)[2].
В. Г. Бєлінський вважав, що вірш «Дума» є до певної міри сатира, що висловлюється громами обурення, грозою духу скривдженого ганьбою суспільства.до певної міри сатира, що висловлюється громами обурення, грозою духу скривдженого ганьбою суспільства. «Ці вірші писані кров'ю, вони вийшли з глибини скривдженого духу: це крик, це стогін людини, для якої брак внутрішнього життя є злом, що в тисячу разів жахливіше за фізичну смерть!», — писав він.[4][5]. Також Бєлінський описав «Думу» як «енергійний, могутній за формою, хоча й прекраснодушний дещо за змістом вірш»[4].
Н. А. Мельгунов у виданні «Літературні додатки до „Русский инвалид“» писав, що «Дума» та подібні вірші Лермонтова наштовхують на тяжкий смуток і змушують мимоволі замислюватися. «Дай Бог, аби передчуття не справдилося, щоб покоління наше залишило міцний слід на землі, закарбувавши його плідною думкою і геніальною працею! », — пиcав він. У кінці статті Мельгунов приходить до висновку, що нинішнє покоління ще може зробити що-небудь велике[6].
Історик літератури П. А. Вісковатов вважав, що у віршах Лермонтова «Дума» і «Поет» є помітним вплив французького поета Огюста Барб'є[7], а пізніше цю теорію підтримав радянський літературознавець Б. М. Ейхенбаум, який стверджував, що для Лермонтова в цей період лірика Барб'є — взірець громадянської ораторської поезії [8].
- ↑ Аношкина и др., 1989, с. 337.
- ↑ а б Библиография текстов Лермонтова: публикации, отдельные издания и собрания сочинений 1824—1935 (рос.). Фундаментальная электронная библиотека. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 17 жовтня 2014.
- ↑ Михаил Лермонтов — «Дума» (рос.). Михаил Лермонтов — Стихи. Поэмы. Драмы. Проза. Архів оригіналу за 15 грудня 2014. Процитовано 12 грудня 2014.
- ↑ а б Мордовченко Н. И. Лермонтов в оценках Белинского // Литературное наследство. — 1941. — Т. 43—44 (10 ноября). Архівовано з джерела 23 жовтня 2014.
- ↑ Белинский В. Г. Стихотворения М. Лермонтова // Отечественные записки : литературный журнал. — СПб, 1841. — Т. 14, № 1-2 (10 ноября). Архівовано з джерела 26 лютого 2021.
- ↑ Мордовченко Н. И. Лермонтов и русская критика 40-х годов // Литературное наследство. — 1941. — Т. 43—44 (10 ноября). Архівовано з джерела 23 жовтня 2014.
- ↑ Висковатов П. А. Михаил Юрьевич Лермонтов: жизнь и творчество. — М. : Современник, 1987. — 493 с.
- ↑ Журавлёва, 2002.