Дунаєвський Мойсей Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Дунаєвський.
Дунаєвський Мойсей Олександрович
Народився15 квітня 1919(1919-04-15)
Олександрівськ, Катеринославська губернія, Українська СРР
Помер16 лютого 1992(1992-02-16) (72 роки)
Харків, Україна
Країна СРСР
 Україна
Національністьєврей
ЗакладХарківський державний інститут культури
УчасникДруга світова війна
Військове звання Підполковник
ПартіяВКП(б)
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
 Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Мойсей Олександрович Дунаєвський (15 квітня 1919, Олександрівськ — 16 лютого 1992, Харків) — радянський військовик, учасник Німецько-радянської війни. Орденоносець. Проректор з адміністративно-господарської частини Харківського державного інституту культури.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Мойсей Дунаєвський народився 15 квітня 1919 року у Олександрівську (зараз Запоріжжя)[1]. За етнічним походженням єврей[2]. Середню освіту здобував у школі села Ушкалка Верхньорогачицького району Херсонської області, яку закінчив у 1933 році. Пізніше працював у 1933—1935 роках слюсарем на одній з фабрик Москви. Був призваний 6 жовтня 1939 року Хабаровським РВК до лав Червоної армії, проходив службу до 1940 року в 5 окремому зенітному артилерійському дивізіоні ППО. Потім перебував курсантом[3].

З 1941 року брав участь у Німецько-радянській війні, проходив службу в частинах ППО. З березня 1943 року перебував на посаді начальника адміністративно-господарського відділу штабу Харківського дивізійного району ППО. У січні 1944 перейшов на посаду начальника продовольчо-фуражного постачання 266 окремого зенітного артилерійського дивізіону малого калібру. У серпні 1944 року очолив продфуражне постачання новоствореного 1937 зенітно-артилерійського полку малого калібру. Мойсей Дунаєвський швидко налагодив господарську діяльність частини та її продовольче забезпечення. Вдало розв'язав питання з забезпечення ешелонів та харчування особистого складу під час передислокації полку. За що Дунаєвський був нагороджений орденом Червоної зірки. Як зазначено у нагородному листі, полк Дунаєвського був одним з кращих у з'єднанні за господарською діяльністю[2]. З 3 березня до 9 травня 1945 року перебував начальником продпостачання того ж полку[3]. Член КПРС з 1945 року[2].

По закінченню війни, підполковник інтендантської служби Мойсей Дунаєвський служив на посаді заступника командира по тилу 79 радіотехполку 9 дивізії ППО. Був звільнений у запас 23 листопада 1973 року. З 1975 року працював на посаді проректора з адміністративно-господарської частини Харківського державного інституту культури. Помер Мойсей Дунаєвський 16 лютого 1992 року у Харкові[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дунаевский Моисей Александрович Учетно-послужная картотека. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 11 березня 2023.
  2. ↑ а б в г Дунаевский Моисей Александрович : Орден Красной Звезды Наградной документ. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 13 березня 2023.
  3. ↑ а б в г Переможці, 2014, с. 197.
  4. ↑ Дунаевский Моисей Александрович : Орден Красной Звезды Наградной документ. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 13 березня 2023.
  5. ↑ Дунаевский Моисей Александрович : Орден Отечественной войны II степени Документ в юбилейной картотеке. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 13 березня 2023.
  6. ↑ Дунаевский Моисей Александрович : Медаль «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.» Наградной документ. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 13 березня 2023.
  7. ↑ Дунаевский Моисей Александрович : Медаль «За боевые заслуги» Наградной документ. Память народа (рос.). Министерство обороны Российской Федерации. Процитовано 13 березня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Дунаєвський Мойсей Олександрович // Книга Пам'яті України. Харківська область. Переможці / Головна ред. кол.:Конашевич В. Д. (в. о. голови) та ін.; Обласна ред. кол.: І. О. Терехов (керівник) та ін. — Харків : Комунальний заклад Обласна пошуково-видавнича наукова редакція Книги Пам'яті України, 2014. — Т. 4 (27). — С. 197. — 594 с. — ISBN 978-5-88500-078-9.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дунаєвський_Мойсей_Олександрович&oldid=39187438