Едгар Юліус Юнг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едгар Юліус Юнг
Едгар Юліус Юнг. 1925 рік.
Народився 6 березня 1894(1894-03-06)[2][3][1]
Людвігсгафен-на-Рейні, Німеччина
Помер 1 липня 1934(1934-07-01)[1] (40 років)
Оранієнбурґ, Бранденбург, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність політик, письменник, адвокат, боєць опору, публіцист
Галузь журналістика[4] і політика[4]
Знання мов німецька[4]
Учасник Перша світова війна
Військове звання лейтенант
Партія Німецька народна партія
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юнг.

Едгар Юліус Юнг (Edgar Julius Jung), псевдонім Tyll,[5] (6 березня 1894 в Людвігшафен-ам-Рейн; † 30 червня) — німецький адвокат, політик і публіцист. Він вважається важливим представником консервативної революції у Республіці Веймара. Юнг взяв участь у вбивстві президента Франц Йозеф Хайнц в 1924 році. У 1934 році він був вбитий націонал-соціалістами в рамках Ночі довгих ножів.

Вибрані праці[ред. | ред. код]

  • In eigener Sache. «Münchener Neueste Nachrichten», 20. 3 1925.
  • Die Herrschaft der Minderwertigen. Ihr Zerfall und ihre Ablösung. Berlin: 1927.
  • Die Herrschaft der Minderwertigen. Ihr Zerfall und ihre Ablösung durch ein Neues Reich. Berlin: 1929/30.
  • Volkserhaltung. «Deutsche Rundschau», s. 185—196, März 1930.
  • Die Erschießung des Heinz-Orbis in Speyer. «Münchener Neueste Nachrichten», 23. 11. 1930.
  • Aufstand der Rechten. «Deutsche Rundschau», s. 81–86, November 1931.
  • Föderalismus aus Weltanschauung. München: 1931.
  • Neubelebung von Weimar?. «Deutsche Rundschau», s. 153—162, Mai 1932.
  • Deutschland und die konservative Revolution. W: Deutsche über Deutschland. Die Stimme des unbekannten Politikers. München: 1932, s. 369—383.
  • Deutsche Unzulänglichkeiten. «Deutsche Rundschau», s. 81–86, November 1932.
  • Einsatz der Nation. «Deutsche Rundschau», s. 155—160, März 1933.
  • Sinndeutung der deutschen Revolution. Oldenburg: 1933.
  • Die christliche Revolution. «Deutsche Rundschau», s. 142—147, September 1933..
  • Die geistige Krise des jungen Deutschland. Berlin.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Munzinger Personen
  2. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в Czech National Authority Database
  5. ↑ Edmund Forschbach: Edgar J. Jung. Ein konservativer Revolutionär 30. Juni 1934, 1984, S. 44.

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едгар_Юліус_Юнг&oldid=41855774