Едит Лебедина Шия

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едит Лебедина Шия
давн-англ. Ealdgȳð Swann hnesce
Едит Лебедина Шия впізнає тіло Гарольда Ґодвінсона після битви при Гастінгсі
Народилася пр. 1025
Померла пр. 1086
Громадянство Королівство Англія
Титул королева Англії
У шлюбі з Гарольд II Ґодвінсон
Діти Ґодвін, Едмунд і Магнус, Гіта, Ґюнхільда,
Сайт gutenberg.org/etext/12473

Едит Лебедина Шия (давн-англ. Ealdgȳð Swann hnesce; пр. 1025 - пр. 1086) [1] - перша дружина короля Англії Гарольда ІІ [2]. Едит Лебедину Шию іноді плутають з другою дружиною Гарольда, Едит Мерсійською, яка була королевою Англії під час правління Гарольда II.

Едит Лебедина Шия може бути тотожна Едгіфу Прекрасній, яка була однією з найбагатших дворян в Англії напередодні норманської завоювання. Шлюб Едит та Гарольда не був оформлений відповідно до церковних канонів і не вважався законним. Від Гарольда у Едит було принаймні шестеро дітей, серед яких Гіта, дружина Володимира Мономаха, великого князя Київського [3], і Ґюнхільда, що стала наложницею Алена Рудого. Їх сини Ґодвін, Едмунд і Магнус, в 1060-х роках брали участь в боротьбі проти військ Вільгельма Завойовника, однак зазнали поразки від Бріана Бретонського.

Навесні 1066 року король Гарольд II уклав законний шлюб з Едит Мерскійською, дочкою Ерла Ельфгара, і вдовою валлійського правителя Гріфіда ап Ллівеліна, якого він переміг у бою. Цей шлюб розглядається більшістю сучасних вчених як суто політичний [4]. Мерсія і Уельс були союзниками проти Англії. Цей шлюб зміцнив положення Англії в цих двох ворожих регіонах. Він також дав Гарольду шлюб, яке був законним з точки зору духовенства, на відміну від його шлюбу з Едит Лебединою Шиєю.

Едит Лебедина Шия залишилася в історії і фольклорі головним чином тому, що саме вона впізнала тіло Гарольда після битви при Гастінгсі. Тіло було жахливо знівечене після битви і незважаючи на прохання матері Гарольда Гіти Торкельсдоттір про повернення тіла Гарольда для поховання і обіцянку золота по вазі тіла, Вільгельм відмовився. Саме тоді Едит Лебедина Шия пройшла по полю битви і впізнала Гарольда по позначці на його грудях, відомій тільки їй. Саме завдяки цьому ченці поховали Гарольда згідно з християнськими звичаями в абатстві Уолтхема [5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Philip Ardagh's Book of Kings, Queens, Emperors and Rotten Wart-Nosed Commoners. Архів оригіналу за 2 січня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  2. Ann Williams, Oxford University Press, Oxford Dictionary of National Biography. Eadgifu [Eddeua] the Fair [the Rich]. 2004. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 5 березня 2020.
  3. Poole, Russell Gilbert. Old English Wisdom Poetry. 1998. Boydell & Brewer. Boydell & Brewer Ltd ISBN-978-0-85991-530-4. 238 р. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 5 березня 2020.
  4. Jones, Kaye.1066: History in an Hour. 2011.32 р. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 5 березня 2020.
  5. Mason, Emma . The House of Godwine: The History of a Dynasty. 2004. 178 р. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 5 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • A History of Britain: At the Edge of the World, 3500 BC - 1603 AD by Simon Schama, BBC/Miramax, 2000 ISBN 0-7868-6675-6
  • Edith the Fair, Bill Flint, 2015, Gracewing Press ISBN 978-0-85244-870-0
  • The German Classics of the Nineteenth and Twentieth Centuries, Volume 06: Masterpieces of German Literature Translated into English in Twenty Volumes by Kuno Francke www.gutenberg.org/etext/12473
  • Great Tales from English History: The Truth About King Arthur, Lady Godiva, Richard the Lionheart, and More by Robert Lacey, 2004 ISBN 0-316-10910-X
  • House of Godwine: The History of Dynasty by Emma Mason, 2004 ISBN 1-85285-389-1
  • Ancestral Roots of Certain American Colonists Who Came to America Before 1700 by Frederick Lewis Weis, Lines: 176-2, 176A-4, 177-1
  • 'Who Was Eddeva?' [Архівовано 3 січня 2020 у Wayback Machine.] by J.R. Boyle, F.S.A.; Transactions of East Riding Antiquarian Society, Volume 4 (1896); pages 11–22