Ектор Бонілья

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ектор Бонілья
ісп. Héctor Bonilla
Ім'я при народженні ісп. Héctor Hermilo Bonilla Rebentun
Народився 14 березня 1939(1939-03-14)
Мехіко, Мексика
Помер 25 листопада 2022(2022-11-25)[1] (83 роки)
Мехіко, Мексика
Громадянство  Мексика
Діяльність актор, телеактор, кіноактор, політик
У шлюбі з Socorro Bonillad і Sofía Álvarezd
Брати / сестри Alma Delfinad
IMDb nm0094620

CMNS: Ектор Бонілья у Вікісховищі

Ектор Бонілья (ісп. Hector Bonilla; 14 березня 1939, Мехіко — 25 листопада 2022, там само) — мексиканський актор, режисер та політик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ектор Ерміліо Бонілья Ребентун народився 14 березня 1939 року у Мехіко в родині лікаря-гомеопата і вчительки, де був наймолодшим з шести дітей. Вивчав акторську майстерність у театральній школі Національного інституту витончених мистецтв та літератури (INBAL). 1962 року дебютував в кіно з невеликою роллю у комедійній драмі «Молоді і гарні» Фернандо Кортеса. 1967 року почав зніматися на телебаченні, з'явившись у серіалі «Звіринець». Із того часу виконав понад 100 ролей у фільмах та серіалах.

1975 року отримав премію Арієль як найкращий актор за роль у фільмі «Меридіан 100» Альфредо Хосковича. 1990 року вдруге отримав цю премію в цій же категорії за роль у кінодрамі «Червоний світанок» Хорхе Фонса. Того ж року нагороджений премією TVyNovelas як найкращий актор за роль у теленовелі «Будинок в кінці вулиці». 2000 року нагороджений цією премією як найкращий актор другого плану за роль в серіалі «Життя у дзеркалі».

Виступив режисером драматичного фільму «Моніка і професор» (2002), а також низки серіалів, найвідоміший з яких «Мій чоловік має сім’ю» (2017).

У 2016—2017 роках на посаді депутата Установчих зборів Мехіко (ісп. Asamblea Constituyente de la Ciudad de México).

2019 року удостоєний почесної премії Золотий Арієль за кар'єрні досягнення[2].

Ектор Бонілья помер 25 листопада 2022 року у Мехіко від раку нирки в 83-річному віці[3]. Тіло було піддано кремації, церемонія прощання пройшла у Палаці образотворчих мистецтв[4].

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1969—1978 роках Бонілья був одружений з акторкою Сокорро Бонілья. У пари народилися двоє дітей — дочка Леонор (1970) та син Серхіо (1974), які також стали акторами. Шлюб завершився розлученням. 1985 року одружився з акторкою Софією Альварес, яка народила йому сина Фернандо. Шлюб тривав до самої смерті актора[5].

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1962 ф Молоді і гарні Jóvenes y bellas Самуель
1967 с Звіринець La casa de las fieras Раміро
1969 ф Петсі, кохання моє Patsy, mi amor Герман
1970 с Кішка La gata Паріс
1972 с Чаво з восьмого El Chavo del 8 у ролі самого себе
1973 с Знедолені Los misersbles Жерар
1973 ф Меридіан 100 Meridiano 100 Ель Рохо
1974 ф Різдвяна пісня Canción de Navadad Фред, племінник Скруджа
1975 ф Я кохаю, ти кохаєш, нас... Yo amo, tu amo, nosotros... ліценціат Артуро Ларіос
1975 с Палома Paloma Алехандро
1977 ф Міна, вітер свободи Mina, viento de libertad -
1977 ф Ранковий сеанс Matinée Акілес
1978 с Вівіана Viviana Хорхе Армандо Монкада
1978 ф Діти Санчеса The Children of Sanchez Маріо
1979 ф Золотий нарукавник Bloody Marlene Тімоті Ліч
1979 ф Марія в моєму серці María de mi corazón Ектор Рольдан
1981 с Соледад Soledad Хесус Санчес Фуентес
1982 с Ванесса Vanessa Лусіано де Сен-Жермен
1983 с Пристрасна Ізабелла La pasión de Isabela Адольфо Кастанедо
1986 с Слава і пекло La gloria y el infierno Мігель Вальярта
1987 с Дика роза Rosa salvaje Брауліо Коваррубіас
1988 с Будинок в кінці вулиці La casa al final de la calle Сесар
1990 ф Червоний світанок Rojo amanecer Умберто
1991 с Спіймана Atrapada Гонсало Родрігес
1995 ф Подвійне відшкодування Doble indemnización Домінго
1998 ф Нічні вогні Luces de la noche Едуардо
1998 с Сеньйора Señora Омар Сервантес
2000 с Дядько Альберто El tio Alberto Альберто Сотомайор
2000 с Життя у дзеркалі La vida en al espejo Хуліо Ескандон
2000 ф Хроніка сніданку Crónica de un desayuno Ернесто
2003 ф Ніч леді Ladies' Night Карлос
2004 с Белінда Belinda Роберто Арісменді
2005 с Мачо Machos Анхель Меркадер
2009 мф Рататуй Ratatouille Джнго (голос в мексиканській версії)
2015 ф Ще один, і ми йдемо Una ultima y nos vamos Пічо
2015 док Порфіріо Діас, 100 років без батьківщини Porfirio Días, 100 años sin patria Порфіріо Діас
2016 ф 7:19 7:19 Мартін Соріано
2016 ф Готель El hotel батько Алекса
2016 ф Книга джунглів The Jungle Book Балу (голос в мексиканській версії)
2017 мф Таємний світ Ани Ana y Bruno доктор Мендес (голос)
2017 ф Коко Coco дядько Оскар і дядько Феліпе (голос в мексиканській версії)
2018 с Володар неба Señor de los Cielos Райо (Артуро Лопес)
2019 ф Моле-де-Олья: оригінальний рецепт Mole de Olla, receta original сеньйор єпископ
2020 ф Скажи мені, коли Dime cuando tú Хуанчо
2021 ф Нестерпного Різдва! Una Navidad no tan padre дон Сервандо

Режисер

  • 1983 — Коли діти йдуть (ісп. Cuando los hijos se van), телесеріал.
  • 1995—1996 — Від усієї душі (ісп. Con toda el alma), телесеріал.
  • 1996—1997 — Я припиню кохати тебе (ісп. Te dejaré de amar), телесеріал.
  • 2002 — Моніка і професор (ісп. Mónica y el profesor).
  • 2009 — Особливості Софії (ісп. Cuenta con Sofía), телесеріал.
  • 2017 — Мій чоловік має сім’ю (ісп. Mi marido tiene familia), телесеріал.

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Арієль

  • 1975 — Найкращий актор (Меридіан 100).
  • 1978 — Номінація на найкращого актора (Ранковий сеанс).
  • 1979 — Номінація на найкращого актора (Золотий нарукавник).
  • 1991 — Найкращий актор (Червоний світанок).
  • 1996 — Номінація на найкращого актора другого плану (Подвійне відшкодування).
  • 1997 — Номінація на найкращого актора (Нічні вогні).
  • 2019 — Золотий Арієль за кар'єрні досягнення.

TVyNovelas Awards

  • 1983 — Номінація на найкращого актора (Ванесса).
  • 1985 — Номінація на найкращого актора (Пристрасна Ізабелла).
  • 1987 — Номінація на найкращого актора (Слава і пекло).
  • 1990 — Найкращий актор (Будинок в кінці вулиці).
  • 1999 — Номінація на найкращого актора другого плану (Сеньйора).
  • 2000 — Найкращий актор другого плану (Життя у дзеркалі).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]