Ендре Андял

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ендре Андял
Народився25 вересня 1915(1915-09-25)[1][2]
Братислава, Австро-Угорщина
Помер28 березня 1976(1976-03-28)[1][2][3] (60 років)
Печ, Угорщина
Країна Угорщина[2]
Діяльністьісторик літератури, славіст, мистецтвознавець
Галузьлітература[4]
Alma materБудапештський університет (1938)
Знання моврумунська, німецька, угорська[4] і хорватська

Ендре Андял (угор. Angyal Endre; 25 вересня 1915, Братислава — 28 березня 1976, Печ) — угорський літературознавець. Автор монографії «Світ слов'янського бароко» (Лейпціг, 1961) та інших праць з історії слов'янської літератури 15-18 століть, зокрема й української.

У журналі «Alfold» («Долина», 1961, № 2) надрукував статтю «Тарас Шевченко», в якій розвиток поетичного таланту Шевченка розглядав у тісному зв'язку з формуванням його як живописця. Аналізуючи поетичну спадщину Тарса Шевченка, особливу увагу приділяв його поемам (уривки з окремих поем і деяких віршів подав у перекладах Шандора Вереша), підкреслив глибоку народність і революційність Шевченкових творів. Вважав, що Шевченкова поезія має певний зв'язок із стилем бідермейєр, що полягав у пристосуванні романтизму, його мотивів, образів тощо до потреб і смаків заможного бюргерства. Спірним є твердження Андяла про збереження в живописних творах Шевченка певних рис стилю. бароко.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. ÁgnesBudapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б Catalog of the German National Library
  4. а б Чеська національна авторитетна база даних

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.