Енж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енж
Hinges

 
Країна Франція Франція
Регіон О-де-Франс 
Департамент Па-де-Кале 
Округ Бетюн
Кантон Бетюн-Ест
Код INSEE 62454
Поштові індекси 62232
Координати 50°33′57″ пн. ш. 2°37′23″ сх. д.H G O
Висота 16 - 47 м.н.р.м.
Площа 8,31 км²
Населення 2417 (01.01.2021[1])
Густота 290,9 ос./км²
Розміщення
Енж. Карта розташування: Франція
Енж
Влада
Мер
Мандат
Corinne Laversin
2020-2026

Мапа

Енж (фр. Hinges) — муніципалітет у Франції, у регіоні О-де-Франс, департамент Па-де-Кале. Населення — 2417 осіб (01.01.2021)[1].

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 195 км на північ від Парижа, 33 км на захід від Лілля, 33 км на північ від Арраса.

Демографія

[ред. | ред. код]

Динаміка населення (base Cassini de l'EHESS pour les nombres retenus jusque 1962[3], base Insee à partir de 1968 (population sans doubles comptes puis population municipale à partir de 2006)[4] · [5] ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 1082 192 150 315 297 124 4
Жінки 1078 191 91 314 319 155 8


Економіка

[ред. | ред. код]

2010 року серед 1500 осіб працездатного віку (15—64 років) 1110 були активними, 390 — неактивними (показник активності 74,0%, у 1999 році було 67,1%). З 1110 активних мешканців працювало 1030 осіб (576 чоловіків та 454 жінки), безробітними було 80 (35 чоловіків та 45 жінок). Серед 390 неактивних 129 осіб було учнями чи студентами, 139 — пенсіонерами, 122 були неактивними з інших причин[7].

У 2010 році в муніципалітеті числилось 858 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 2266,5 особи, медіана доходів виносила 21 978 євро на одного особоспоживача[8]

Сусідні муніципалітети

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Des villages de Cassini aux communes d'aujourd'hui. le site de l'École des hautes études en sciences sociales. Процитовано 18 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  4. Évolution і structure de la population (de 1968 à 2007) (PDF). Insee. Процитовано 18 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  5. Recensement de la population au 1er janvier 2006. Insee. Процитовано 18 août 2010., наведено за французькою вікіпедією
  6. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  7. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
  8. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.