Жак де Вітрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жак де Вітрі
фр. Jacques de Vitry
лат. Jacobus de Vitriaco
Народився бл. 1170
м.Реймс
Помер 1 травня 1240
Рим
Поховання Oignies Abbeyd
Країна  Франція
Національність француз
Діяльність історик
Галузь богослів'я
Alma mater Паризький університет
Знання мов латина і французька[1]
Учасник П’ятий хрестовий похід
Посада Латинський патріарх
Термін 1238—1240 роки
Попередник Жеральд Лозаннський
Наступник Роберт Нантський
Конфесія католицтво
Рід де Вітрі

Жак де Вітрі (*Jacques de Vitry, бл. 1170, Реймс —1 травня 1240, Рим) — католицький церковний діяч, хроніст, учасник П'ятого хрестового походу.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив зі шляхетського роду де Вітрі. Народився ймовірно у Реймсі близько 1170 року (за іншими відомостями 1160 року). Навчався в університеті Сорбонни, де він став магістром. Обрав кар'єру церковника. У 1208 році подрожував графством Намюр. У 1210 році став постійним кліриком в пріораті Сан-Ніколас д'Ойгні в Льєзький єпархії. Протягом 1211—1213 років виступав з пропідями проти альбігойців, закликаючи німецьких та французьких феодалів до походів проти останніх в Лангедоку.

У 1214 році стає єпископом Акри в Палестині. Того ж року брав участьв Альбігойському хрестовому поході, був учасником облоги Тулузи. У 1216 році прибув до цієї єпархії. Згодом став учасником П'ятого хрестового походу на чолі із Людовиком IX, королем Франції. У 1218—1220 роках брав участь в облозі Дамієтти в Єгипті. У 1225 році повернувся до Європи.

У 1229 році папа римський Григорій IX звів Жака де Вітрі в сан кардинала та призначив субурбікарієм і єпископом Тускулумським. З цього моменту працював при папському дворі. У 1229—1239 роках як папський легат здійснив низку дипломатичних завдань, зокрема у 1232 році здійснив посольство до імператора Фрідриха II. У 1238 році обирається Латинським патріархом Єрусалима, проте ніколи не приступив до своїх обов'язків оскільки папа римський не затвердив цей вибір. Наприкінці життя став деканом колегії кардиналів. Помер у 1240 році. У 1241 році поховано в абатстві Ойгні.

Творчість[ред. | ред. код]

У 1219 році розпочав писати «Історію Єрусалиму» (інший варіант «Східна історія», «Historia Hierosolymitana»). Вона охоплює період від появи ісламу до останніх хрестових походів. Втім зумів завершити лише 2 частини.

В також в доробку Жака де Вітрі є сотні проповідей та листів до папи римського Гонорія III. Давав опис життя студентів Сорбонни, діяльності святих бегінок у Льєжі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Fulton, Rachel, and Bruce W. Holsinger. History in the comic mode medieval communities and the matter of person. New York: Columbia University Press, 2007. pg 45
  • Vera von der Osten-Sacken: Jakob von Vitrys «Vita Mariae Oigniacensis». Zu Herkunft und Eigenart der ersten Beginen. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2010, ISBN 978-3-525-10102-5 (Zugleich: Göttingen, Universität, Dissertation, 2008).


  1. CONOR.Sl