Григорій IX
| Григорій IX | ||
 | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 19 березня 1227 — 22 серпня 1241 | ||
| Попередник: | Гонорій III | |
| Наступник: | Целестин IV | |
| Дата народження: |
12 століття або 1170[1]  | |
| Місце народження: |
Ананьї, Папська держава | |
| Дата смерті: |
22 серпня 1241[2][1] | |
| Місце смерті: |
Рим, Папська держава[3] | |
| Поховання: |
собор Святого Петра | |
| Громадянство: |
Папська держава | |
| Релігія: |
католицька церква[4] | |
| Освіта: |
Болонський університет | |
| Батько: |
Tristeno Conti di Segnid[5] | |
| У миру: | Уголіно ді Конті ді Сеньї | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Григорій IX (лат. Gregorius; бл.1143 — 22 серпня 1241) — сто сімдесят восьмий папа Римський, понтифікат якого тривав з 19 березня 1227 до 22 серпня 1241. Продовжував курс папи Григорія VII та свого родича Іннокентія III щодо вищості Римської церкви.
Навчався у Парижі та Болоньї. У 1206 став каридналом-єпископом Остії, у 1207—1209 був папським легатом у Німеччині. Був прихильником проведення хрестових походів. Григорій IX вів боротьбу з імператором Священної Римської імперії Фрідріхом II, якого у 1227 відлучив від церкви за зволікання з початком Шостого хрестового походу. Під час походу Фрідріха II до Палестини у 1228—1229 папські війська захопили частину Сицилії та Неаполя. Імператор, який повертався з хрестового походу, розбив папські війська, після чого 23 липня 1230 було укладено мир у Сан-Джермано та з Фрідріха знято відлучення від церкви.
Проте, після завоювання Фрідріхом у 1236—1237 частини лангобардських земель папа у 1239 знову відлучив його від церкви та розпочав нову війну. У 1241 скликав синод у Римі, який мав засудити Фрідріха та накласти на нього анафему. Однак, синод не відбувся, оскільки сицилійський флот Фрідріха за допомогою пізанців в Битві при Джильйо розбив і захопив в полон флот Генуезької республіки, який перевозив учасників синоду до Риму, а сам папа помер, коли війська імператора підійшли до стін Риму.
Був близьким приятелем та покровителем св. Франциска Ассізького, якого канонізував у 1228. У 1234 канонізував св. Домініка, а також св. Єлизавету та св. Антонія Падуанського. Був захисником орденів францисканців і домініканців. Установив правила для жіночої гілки ордену францисканців — сестер кларисок. Підтримував діяльність ордену хрестоносців на сході Європи.
У 1228 засудив книги Талмуду, як такі, що містять різного роду обман і блюзнірство проти християнської науки, дав наказ спалити ці книги.
У 1230 дав наказ укласти Decretum — кодекс канонічного права, яке опиралось на рішення соборів і листи пап Римських. Decretum діяли аж до 1918.
Видав буллу, започаткувавши діяльність інквізиції. У 1231 розширив сферу діяльності інквізиції на всі католицькі країни та офіційно запровадив інквізиційні органи. Визначив, що мінімальний вік інквізитора має бути не меншим ніж 40 років. Жоден з пап не був так прихильно налаштований до церковної дисципліни як Григорій IX.
В той же час, розуміючи необхідність побудови системи аргументів проти єретичних віровчень, у 1231 році дав вказівку спеціальній комісії дослідити можливість вивчення праць Арістотеля та використання їх у католицькому віровченні.[6][7]
Підтримував Північні хрестові походи.
- ↑ а б BeWeB
- ↑ http://webdept.fiu.edu/~mirandas/bios1198.htm#Segni
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ ПЕРІОД РОЗКВІТУ схоластики. ni.biz.ua. Процитовано 2 квітня 2023.
- ↑ Великий і загадковий Тома АКВІНСЬКИЙ ВЧИТЕЛЬ ЦЕРКВИ: ЖИТТЯ – ЯК ПРИГОДА о. Іриней Погорельцев ОР (укр.), процитовано 2 квітня 2023
- Catholic Encyclopedia: [Архівовано 22 червня 2012 у WebCite] Pope Gregory IX (англ.)
- Ovidio Capitani: У Mario Caravale (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Band 59: Graziano–Grossi Gondi. Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 2002. [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.](італ.)
