Зубов Валентин Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентин Сергійович Зубов
Народився10 червня 1946(1946-06-10) (78 років)
м. Самарканд, Узбекистан
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладХНУ ім. В. Н. Каразіна
Посаданародний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3] і народний депутат України[4]
ПартіяНародно-трудовий союз України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
3-го скликання
Селянська партія України (СПУ-СелПУ) 12 травня 1998 — 14 травня 2002
4-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 14 травня 2002 — 25 травня 2006
5-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 25 травня 2006 — 12 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 — 12 грудня 2012
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Зубов.

Валенти́н Сергі́йович Зу́бов (нар. 10 червня 1946, м. Самарканд, Узбекистан) — доктор соціологічних наук (1992), професор (1992); член фракції «Блок Юлії Тимошенко» у Верховній Раді України (листопад 2007 — вересень 2010), заступник голови Комітету з питань національний безпеки і оборони (з грудня 2007); колишній член партії та Президії ВО «Батьківщина». Кавалер ордена «За заслуги» III ступеня (2010).[5]

З 21 серпня 2010 року Валентин Зубов — Голова політичної партії «Народно-трудовий союз України»[6].

Народився 10 червня 1946 (м. Самарканд); батько — Сергій Якимович (1916–1969) — військовослужбовець; мати — Анастасія Никифорівна (1917–1978); дружина — Людмила Степанівна (1953); доньки — Оксана (1971), Ольга (1971), Анастасія (1980). брат: Зубов Геннадий (1948)

Освіта та наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Навчався у Харківському державному університеті, на історичному факультет (1965–1970). Історик, викладач історії та суспільствознавства; аспірант, КНУ ім. Т. Г. Шевченка (1977); кандидатська дисертація — «Роль самодіяльної художньої творчості у вихованні всебічно розвиненої особистості» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 1981); докторська дисертація — «Соціальні проблеми сучасного села в умовах економічного реформування».

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 від Блоку Юлії Тимошенко, № 19 в списку. На час виборів тимчасово не працював, член ВО «Батьківщина».

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 по червень 2007 від Блоку Юлії Тимошенко, № 19 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ВО «Батьківщина». Заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006), член фракції «Блоку Юлії Тимошенко» (з травня 2006). Склав депутатські повноваження 12 червня 2007.

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 по квітень 2006 від Блоку Юлії Тимошенко, № 15 в списку. На час виборів: народний депутат України, член Всеукраїнського об'єднання «Батьківщина», член фракції Блоку Юлії Тимошенко (з травня 2002), голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення діяльності органів безпеки, розвідки та контррозвідки, прикордонних і митних органів Комітету з питань національної безпеки і оборони (з червня 2002).

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 по квітень 2002 від СПУ-СелПУ, № 11 в списку. На час виборів: радник Голови ВР України, член СелПУ.

  • Березень 1998 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 198, Черкаської області. Зайняв 5 місце з 14 претендентів. Член фракції Соціалістичної партії і СелПУ («Лівий центр»), фракції СПУ (травень 1998 — квітень 2000; уповноважений представник), член фракції «Батьківщина» (з квітня 2000). Член Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 1998).
  • Березень 1994 — кандидат у народні депутати України, Уманський виборчий округ № 423, Черкаської області, висунутий виборцями, 1-й тур — 6 %, 4 місце з 16 претендентів.

Автор (співавтор) монографій: «Соціальні проблеми продовольчої програми СРСР» (1986, співавтор), «Социально-экономические проблемы современного села» (1987, співавтор), «Сучасне село України: шляхи виходу з кризи» (1992, співавтор), підручника «Научный коммунизм» (1986), навчального посібника «Філософія» (1994).[джерело?]

Діяльність

[ред. | ред. код]

27 квітня 2010 року голосував за ратифікацію угоди Януковича — Медведєва, тобто за продовження перебування ЧФ Росії на території України до 2042 р.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  2. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  3. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  4. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  5. ↑ Указ Президента України № 829/2010 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій». Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 10 березня 2018.
  6. ↑ Політична партія «Народно-трудовий союз України». Архів оригіналу за 6 жовтня 2009. Процитовано 5 січня 2011.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Зубов_Валентин_Сергійович