Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Батьківщина (партія))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
політична партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
логотип
Заснована / зареєстрована 9 липня 1999 року
Штаб-квартира Київ
Політична ідеологія правоцентризм[1], проєвропеїзм[1], популізм[1][2][3], ліберальний націоналізм[2], соціал-демократія (до середини 2000-х)[4]
Членство у міжнародних організаціях Європейська народна партія
Кольори білий, червоний
Кількість членів >600 000[джерело?]
Кількість депутатів у ВР
20 / 450
. Обласні ради
275 / 1804
Веб-сторінка ba.org.ua
Політика України
Політичні партії
Вибори

Всеукраї́нське об'є́днання «Батьківщи́на» — українська політична партія, яку очолює Юлія Тимошенко, колишній прем'єр-міністр України.

Партію вперше представлено у Верховній раді 2002 року, з 2008-го вона є членом наглядової ради Європейської народної партії.[5] Тимошенко в жовтні 2011 року була засуджена до семи років ув'язнення за звинуваченням у перевищення влади і службових повноважень.[6] Деякі ЗМІ вважають її політв'язнем режиму тодішнього президента Віктора Януковича[7]. Реабілітована Верховним Судом і Європейським судом з прав людини «за відсутністю події злочину».

Оскільки участь партійних об'єднань у виборах до ВРУ 2012 року була заборонена[8], партія провела кампанію під назвою «Об'єднана опозиція „Батьківщина“». Тоді від імені партії було висунуто членів інших партій: список очолив керівник Фронту Змін Арсеній Яценюк[9][10].

15 червня 2013 року партії Фронт Змін[11] та Реформи та Порядок[12] увійшли у партію «Батьківщина», самоліквідувавшись. Після реформування на парламентські вибори 2014 року партія йде в оновленому складі, маючи у першій п'ятірці списку таких політиків: Надію Савченко, Юлію Тимошенко, Ігоря Луценка, Сергія Соболєва та Альону Шкрум.

Ідеологія[ред. | ред. код]

Партія декларує поєднання національних, демократичних, християнських цінностей, реформаторства, патріотизму, державної солідарності, прав і свобод громадян, побудову конкурентоспроможної держави європейського типу.[13]

Структура[ред. | ред. код]

Основу партії складають первинні організації, утворені не менш ніж трьома учасниками. Первинна парторганізація пропонує для розгляду проблем вищому керівництву і висуває представників для виборів.

Найвищий керівний орган первинної організації — загальні збори (конференція), що проводяться не рідше, ніж раз на півроку. Вони визначають напрями діяльності, обирають керівництво, рекомендують кандидатів для виборів, розглядають звіти, приймають нових членів та виключають учасників. Збори мають силу за наявності не менше половини членів організації, рішення приймаються більшістю голосів.

Первинна організація відповідає за вибори на території організації, веде збір партійних внесків, розглядає заяви про вступ та виключення з партії. Засідання бюро осередку має силу, якщо у роботі бере участь хоча б половина учасників, рішення приймаються більшістю присутніх. Засідання проводяться не рідше разу на квартал.

Територіальні партійні організації — це районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), Кримська республіканська, обласні, Київська міська партійна організація та Севастопольська міська організація. Їх статутні органи обираються делегатами на загальних зборах. Територіальні організації можуть створювати партійні фракції в виборних органах місцевого самоврядування. Також у складі територіальної організації може бути утворено виконавчий секретаріат за погодженням з Президією партії.

Тимошенко на з'їзді Європейської народної партії в Бельгії 24 березня 2011 року

Президія Політичної ради партії — керівний орган партії у період між засіданнями Політичної ради, обирається останньою терміном до двох років. До її складу входять Голова партії, який очолює Президію, заступники Голови партії, керівник Виконавчого секретаріату, інші члени Політичної ради. Кількісний склад Президії визначає Політрада.[14]

Історія[ред. | ред. код]

Створення[ред. | ред. код]

1995 — заснована Всеукраїнська громадянська організація «Союз миролюбних сил „Батьківщина“» під керівництвом ректора ДНУ Володимира Пріснякова[15]. 9 липня 1999 року ГО перетворена на партію.[16][17]

На виборах 1998 року Тимошенко обрали депутатом Верховної Ради за Бобринецьким виборчим округом № 99 Кіровоградської області.

Партію засновано на установчому з'їзді 9 липня 1999 року, зареєстровано Міністерством юстиції України 16 вересня 1999 року, свідоцтво № 122. На ІІ з'їзді 18 грудня 1999 року головою партії Юлію Тимошенко.

Після призначення Тимошенко віце-прем'єром в уряді Віктора Ющенка партія вважалась провладною, її керівники брали участь у парламентській коаліції 2000 року (кардинальна зміна керівництва Верховної Ради). Проте, після арешту Тимошенко в лютому 2001 року партія стала опозиційною і приєдналася до акції «Україна без Кучми». Також брала участь у створенні Комітету національного порятунку.

Парламентські вибори 2002[ред. | ред. код]

На виборах 2002 року партія стала основою Блоку Юлії Тимошенко[18], до якого також увійшли Українська республіканська партія «Собор» і Українська соціал-демократична партія. 15 грудня 2001 року до них приєдналась Українська консервативна республіканська партія під керівництвом Степана Хмари. БЮТ отримав 22 мандата (7,24 % голосів), зайнявши 4-е місце.

Президентські вибори 2004[ред. | ред. код]

На президентських виборах 2004 року партія підтримала Ющенка, а її активісти брали участь у Помаранчевій революції. Після інавгурації Ющенка Юлію Тимошенко призначили прем'єр-міністром, а Олександра Турчинова головою СБУ, однак жодного міністерського портфеля партія не отримала. Після відставки уряду Тимошенко партія перейшла до опозиції.

Парламентські вибори 2006[ред. | ред. код]

У парламентських виборах 2006 року «Батьківщина» знову брала участь у складі Блоку Юлії Тимошенко, який отримав 129 мандатів (22,29 % голосів), зайнявши 2-е місце. У Верховній Раді була створена Коаліція демократичних сил у складі Блоку Юлії Тимошенко, блоку «Наша Україна» та Соціалістичної партії України. Кандидатом у прем'єри від коаліції була Юлія Тимошенко, проте об'єднання розвалилося, тому що СПУ та НУ не змогли узгодити кандидатуру спікера. В результаті нову парламентську більшість (Антикризова коаліція) створили Партія регіонів, СПУ та КПУ, а БЮТ знову перейшов в опозицію.

Дострокові парламентські вибори 2007[ред. | ред. код]

У дострокових парламентських виборах 2007 року партія отримала 156 мандатів (30,71 % голосів), зайнявши 2-е місце. У ВРУ сформовали Коаліцію демократичних сил фракцій БЮТ та НУ-НС, яка запропонувала президенту на пост прем'єр-міністра кандидатуру Тимошенко, її було затверджено на цій посаді.

У лютому 2008 партію прийнято як спостерігача до Європейської народної партії (ЄНП), найбільшої партійного об'єднання Європи, яке є союзом центристських та християнсько-демократичних партій.[19][20][21]

2009 — партія висунула Тимошенко кандидатом в президенти, а після її поразки на виборах парламентська коаліція припинила існування. Кабмін Тимошенко відправлили у відставку. У парламенті була створена коаліція «Стабільність і реформи», до якої увійшли і окремі депутати від БЮТ. Тимошенко оголосила про проведення «великої чистки» в партії.

«Об'єднана опозиція»[ред. | ред. код]

Результати виборів 2012 року

У листопаді 2011 року участь блоків політичних партій у парламентських виборах була заборонена.[8] У грудні 2011 року партія «Народна самооборона» об'єдналась з «Батьківщиною»[22][23].

У березні 2012 року «Батьківщина», партія «Реформи і порядок» і Народний рух України оголосили, що висунуть єдиний партійний список на парламентських виборах 2012 року[24]. У квітні керівник партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк також оголосив про приєднання[25].

В результаті до «Батьківщини» під назвою «Об'єднана опозиція „Батьківщина“» увійшли партії «Реформи і порядок», Народний рух України, «Фронт змін», «За Україну!», «Народна самооборона», «Громадянська позиція», Соціально-християнської партії та Меджлісу кримськотатарського народу[26][27][28][29][30]. Список очолив керівник «Фронту змін» Яценюк, оскільки Тимошенко перебувала в тюрмі[10][31].

В результаті «Об'єднана опозиція» отримала 62 місця в парламенті (25,55 % голосів) за пропорційною системою і ще 39 з мажоритарних округів. Всього 101 місце (22,67 %) з 450[32]. 12 грудня 2012 року Олександр та Андрій Табалови (батько й син), яких обрали до парламенту від «Фронту змін», не приєдналися до фракції «Батьківщина»[33]. Лідером фракції обраний Яценюк[34].

15 червня 2013 року Тимошенко переобрали головою партії. Головою політради обрано Яценюка.[35] Тоді ж відбулося злиття «Фронту змін»[11] та партії Реформи та порядок шляхом самоліквідації.[12]

29 березня 2014 Тимошенко стала кандидатом на посаду президента від «Батьківщини»[36].

Дострокові парламентські вибори 2014[ред. | ред. код]

Результати виборів 2014 року

22 вересня 2014 року Центральна виборча комісія зареєструвала партію «Батьківщина» в загальнонаціональному багатомандатному виборчому окрузі на позачергові вибори Верховної Ради. Комісія виключила зі списку партії 7 громадян через відсутність їхніх заяв про згоду балотуватися депутатами. Всього до списку партії включено 216 кандидатів.[37]

Значна частина членів партії, зокрема Яценюк, Аваков, Княжицький, Турчинов, Денісова та інші відмовилися йти на вибори в складі партії, а створили партію «Народний фронт».

У підсумку на виборах до ВРУ 2014 року «Батьківщина» отримала у Верховній Раді України VIII скликання 17 депутатських місць за партійними списками і ще два мандати за мажоритарними округами. Партія набрала 894,837 голосів (5,68 %).[38]

6 вересня 2016 року після виборів у мажоритарних округах до фракції приєдналися депутати Руслан Богдан та Юрій Одарченко.[39]

15 грудня 2016 року з фракції було виключено Надію Савченко.[40]

Парламентська діяльність 2014—2018[ред. | ред. код]

У парламенті партія відстоює мораторій на продаж сільськогосподарської землі[41][42] і підтримку малих фермерських господарств[43].

Одним із пріоритетів діяльності партії є покращення соціального захисту населення, підвищення соціальних стандартів[44][45][46].

Партія виступає за зниження тарифів на комунальні для населення, вважаючи їх штучно завищеними.[47]

21 квітня 2015 — Тимошенко ініціювала створення робочої групи щодо перевірки обґрунтованості тарифів на комунальні послуги.[48] 23 травня 2016 — за ініціативи партія запустила сайт «Справедливі тарифи», матеріали якого роз'яснюють необхідність встановлення адекватних тарифів на газ для населення.[49][50]

Парітя виступає за боротьбу з корупцією, зокрема з офшорами[51], незалежність антикорупційних органів[52], виступає проти продажу і приватизації стратегічно важливих для держави об’єктів[53][54][55].

Місцеві вибори 2015[ред. | ред. код]

За результатами ЦВК на місцевих виборах 2015 року партія отримала друге місце. Партію у місцевих радах мали представляти 8,016 депутатів, 369 — сільських селищних та міських голів. Партія збільшила свій результат в 2,5 рази в порівнянні з парламентськими виборами 2014 року.[56][57][58]

Місцеві вибори 2016-2017[ред. | ред. код]

У 2016-2017 роках в Україні відбулися місцеві вибори до об’єднаних територіальних громад (ОТГ). За підсумками 4-х найбільших хвиль місцевих виборів «Батьківщина» посіла перше місце серед політичних партій (за кількістю депутатів, обраних до місцевих рад).

За даними Центральної виборчої комісії України на виборах до місцевих рад 11 грудня 2016 року «Батьківщина» набрала 14.34% (120 депутатів)[59]; 18 грудня 2016 року - 16.17% (515 депутатів)[60]; 30 квітня 2017 року - 17.99% (197 депутатів)[61]; 29 жовтня 2017 року - 20.33% (901 депутат)[62].

Молодіжне крило партії[ред. | ред. код]

Батьківщина Молода є молодіжним крилом партії. Її створено 2007 року, вона має осередки в усіх областях України і входить до Міжнародного Союзу Молодих Демократів (IYDV, з 2009 року) та молоді Європейської народної партії (YEPP, з 2011 року).

Скандали[ред. | ред. код]

У березні — квітні 2018 року стало відомо, що одним з представників ВО «Батьківщина» на Чернігівщині став Сергій Коровченко, якого Служба безпеки України та Прокуратура Автономної Республіки Крим підозрює у сприянні реалізації Росією свого плану із анексії Автономної Республіки Крим через юридичне оформлення документів, оскільки саме у цей час пан Коровченко був начальником Головного управління Міністерства юстиції України в АР Крим. За інформацією ЗМІ, Коровченко є протеже Сергія Глазьєва та Віктора Медведчука, а його співмешканка Владислава Молчанова є одним зі значних донорів ВО «Батьківщина». Також столичний офіс партії розташовано за адресою, де знаходяться організації, власниками яких є Молчанова та Коровченко, а керівник «Центру захисту киян Юлії Тимошенко» Віталій Нестор є чоловіком сестри Сергія Коровченка, яка, як і її брат, були помічниками колишнього народного депутата Андрія Портнова.[63][64][65][66][67][68][69] Після публікації цих матеріалів Сергій Коровченко погрожував автору цих матеріалів — журналісту Depo.ua[70][71], а самого Коровченка внесли до бази «Миротворця»[72]. Пізніше Сергій Коровченко заявив, що відкидає звинувачення у державній зраді та стверджує, що звільнився до проведення т. зв. «референдуму» у Криму.[73]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Olszański, Tadeusz A. (17 September 2014). Ukraine’s political parties at the start of the election campaign. OSW—Centre for Eastern Studies. 
  2. а б A Coalition of Populism and Nationalism. geohistory.today. 1 вересня 2013. 
  3. RYBAK, VITALII (12 квітня 2018). The Remarkable Resurgence of Yulia Tymoshenko. Atlantic Council. 
  4. Тарас Кузьо. Populism in Ukraine in a Comparative European Context. researchgate.net. 
  5. В Україні 208 партій, «БАТЬКІВЩИНА» - ОДНА!. Високий Вал. 2014-06-16. 
  6. Yulia Tymoshenko ends hunger strike after hospital move, BBC News (9 May 2012)
  7. Докладчик ПАСЕ: Тимошенко можно назвать политзаключенной
  8. а б Parliament passes law on parliamentary elections, Kyiv Post (17 November 2011)
  9. After the parliamentary elections in Ukraine: a tough victory for the Party of Regions, Centre for Eastern Studies (7 November 2012)
  10. а б They Call Themselves the Opposition, The Ukrainian Week (31 August 2012)
  11. а б http://frontzmin.ua/ua/media/news/none/16092-zyizd-frontu-zmin-uhvaliv-rishennja-pro-obednannja-z-vo-batkivschina.html Front Zmin: З'їзд «Фронту Змін» ухвалив рішення про об'єднання з ВО «Батьківщина»
  12. а б http://www.prp.org.ua/index.php?mid=10&action=news_full&news_id=1810 ПРП ОБ'ЄДНАЛАСЯ З «БАТЬКІВЩИНОЮ»
  13. [1]
  14. [2]
  15. Вадим Рижков (2000-02-05). Колиска «Батьківщини» готується до виборів. День (uk). Процитовано 2012-04-07. 
  16. State Building in Ukraine: The Ukrainian Parliament, 1990—2003 by Sarah Whitmore, Routledge, 2004, ISBN 978-0-415-33195-1, page 106
  17. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Motherland не вказаний текст
  18. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок DATA не вказаний текст
  19. Тимошенко взяли в Європу. Українська правда. 8 лютого 2008. 
  20. EPP - Vseukrayins'ke Obyednannya Bat’kivshchyna (Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина"). EPP. Процитовано 18.05.2014. 
  21. Member Parties. EPP. Процитовано 18.05.2014. 
  22. Партії Тимошенко і Луценка об'єднаються у середу?, Українська правда (16 грудня 2011)
  23. Батьківщина та Народна самооборона завтра оголосять про злиття, УНІАН (16 грудня 2011)
  24. Oppositon to form single list to participate in parliamentary elections, Kyiv Post (2 March 2012)
  25. «ФРОНТ ЗМІН» ІДЕ В РАДУ З «БАТЬКІВЩИНОЮ», Українська правда (7 квітня 2012)
  26. Соціально-християнська партія вирішила приєднатися до об'єднаної опозиції, День (24 квітня 2012)
  27. Oppositon to form single list to participate in parliamentary elections, Kyiv Post (2 March 2012)
    «ФРОНТ ЗМІН» ІДЕ В РАДУ З «БАТЬКІВЩИНОЮ», Українська правда (7 квітня 2012)
    Yatseniuk wants to meet with Tymoshenko to discuss reunion of opposition, Kyiv Post (7 April 2012)
  28. Тимошенко та Яценюк об'єдналися, Українська правда (23 квітня 2012)
  29. Civil Position party joins Ukraine's united opposition, Kyiv Post (20 June 2012)
  30. Mustafa Dzhemiliov is number 12 on the list of the United Opposition «Fatherland», The Day (2 August 2012)
  31. Список депутатів нової Верховної Ради, Українська правда (11 листопада 2012)
  32. Вибори-2012. Результати голосування, Українська правда
  33. Batkivschyna: Father and son Tabalov did not take oath, so they are not deputies, Kyiv Post (12 December 2012)
  34. Five factions, including Communist Party, registered in parliament, Kyiv Post (12 December 2012)
  35. З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка
  36. З‘їзд «Батьківщини»: Тимошенко на посаді президента обіцяє повернути Крим (29 березня 2014, 17:53) з посиланням на Euronews
  37. Повний список кандидатів від "Батьківщини" на позачергові вибори Ради. ukranews.com. 23 вересня 2014. 
  38. Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року. Протокол Центральної виборчої комісії про результати виборів народних депутатів України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. «10» листопада 2014 року
  39. Семеро обраних депутатів склали присягу у Верховній Раді. DT.ua. Процитовано 2018-04-06. 
  40. Савченко виключили із фракції "Батьківщина" (uk). Процитовано 2018-04-06. 
  41. Вадим Івченко: Мораторій на продаж землі має бути продовжено. Батькiвщина (uk-UA). 2017-12-07. Процитовано 2018-04-06. 
  42. «Батьківщина» категорично проти скасування мораторію на продаж землі, – Сергій Соболєв. Батькiвщина (uk-UA). 2017-12-20. Процитовано 2018-04-06. 
  43. «Батьківщина» пропонує Раді повернутися до розгляду законопроекту про підтримку фермерських сімейних господарств. Батькiвщина (uk-UA). 2018-02-07. Процитовано 2018-04-06. 
  44. «Батьківщина» наполягає на розгляді законопроектів, які покращать життя людей, – Сергій Соболєв. Батькiвщина (uk-UA). 2016-11-16. Процитовано 2018-04-06. 
  45. «Батьківщина» пропонує підвищити рівень соціального захисту дітей. Батькiвщина (uk-UA). 2018-02-19. Процитовано 2018-04-06. 
  46. «Батьківщина» підтримує осучаснення пенсій силовикам. Батькiвщина (uk-UA). 2018-02-26. Процитовано 2018-04-06. 
  47. Злочинні реформи влади – вбивчі для української нації. Юлія Тимошенко - офіційний сайт (uk-UA). Процитовано 2018-04-06. 
  48. В Раді створена робоча група щодо перевірки обґрунтованості тарифів на комунальні послуги
  49. «Батьківщина» запустила сайт «Справедливі тарифи». ba.org.ua. 23 травня 2016. 
  50. ВИМАГАЄМО СПРАВЕДЛИВІ ТАРИФИ. ba.org.ua. 23 травня 2016. 
  51. Альона Шкрум: Законопроект про деофшоризацію навмисне блокують у парламенті. Батькiвщина (uk-UA). 2017-11-07. Процитовано 2018-04-06. 
  52. «Батьківщина» виступає за створення незалежного від влади Антикорупційного суду. Батькiвщина (uk-UA). 2018-02-26. Процитовано 2018-04-06. 
  53. «Батьківщина» не голосувала за законопроект про приватизацію державного майна. Батькiвщина (uk-UA). 2017-11-09. Процитовано 2018-04-06. 
  54. Влада намагається реалізувати чергову корупційну схему приватизації, – Юлія Тимошенко. Батькiвщина (uk-UA). 2017-12-19. Процитовано 2018-04-06. 
  55. «Батьківщина» підготувала законопроект, який захистить від «дерибану» ГТС України. Батькiвщина (uk-UA). 2018-03-06. Процитовано 2018-04-06. 
  56. Кандидати, яких обрано депутатами рад. cvk.gov.ua. 11 листопада 2015. 
  57. ПІДСУМКИ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ-2015: РЕЗУЛЬТАТИ ПАРТІЙ. КВУ. 11 листопада 2015. 
  58. Комітет виборців підрахував число депутатів від партій у місцевих радах. Дзеркало тижня. 12 листопада 2015. 
  59. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Процитовано 2018-04-06. 
  60. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Процитовано 2018-04-06. 
  61. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Процитовано 2018-04-06. 
  62. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2015". www.cvk.gov.ua (ru-RU). Процитовано 2018-04-06. 
  63. ФІван Жеведь (15 березня 2018). "Іхтамнєт" у Тимошенко: В "Батьківщині" знайшовся скандальний "кримський міністр"- помічник Портнова. Depo.ua. Процитовано 8 липня 2018. 
  64. Поліція взялась за представника "Батьківщини", який погрожував журналісту Depo.ua (ДОКУМЕНТ). Depo.ua. 13 квітня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  65. У справі про держзраду Портнова фігурує і екс-керівник управління юстиції у Криму. Українська правда. 7 квітня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  66. Ромалійська І. (21 грудня 2017). Хроніка захоплення Криму. Прослуховування радника Путіна. Частина 1. Цензор.нет. Процитовано 8 липня 2018. 
  67. Справа Коровченка: ГПУ підозрює соратника Юлії Тимошенко в організації "референдуму" під час окупації Криму. Прямий. 14 червня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  68. Соратники Юлії Тимошенко володіють бізнесом в окупованому Криму та підозрюються у державній зраді. Прямий. 12 червня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  69. Напередодні виборів Тимошенко оточила себе людьми Медведчука і Портнова: розслідування. Прямий. 22 червня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  70. Журналісту Depo.ua нецензурно погрожує представник "Батьківщини" (18+). Depo.ua. 15 березня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  71. Представника "Батьківщини" хочуть дисциплінарно покарати за погрози журналісту Depo.ua (ДОКУМЕНТ). Depo.ua. 14 червня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  72. Представника "Батьківщини", який погрожував журналісту Depo.ua, внесли в базу "Миротворця". Depo.ua. 10 червня 2018. Процитовано 8 липня 2018. 
  73. Кирилл Сомов (5 липня 2018). Сергій Коровченко: «Я зробив все, аби не допустити визнання результатів референдуму в Криму». LB.ua. Процитовано 8 липня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]