Зіґмас Зінкявічюс
| Зіґмас Зінкявічюс | |
|---|---|
| лит. Zigmas Zinkevičius | |
 Зінкявічюс в 2010 році | |
| Народився |
4 січня 1925 Juodausiaid, Lyduokiai Eldershipd, Укмергський район, Литва |
| Помер |
20 лютого 2018 (93 роки) Вільнюс, Литва ·серцева недостатність |
| Поховання | Цвинтар Антакалніса |
| Країна |
 Литва СРСР |
| Діяльність | історик-мовознавець |
| Alma mater | Вільнюський університет |
| Науковий ступінь | професор |
| Знання мов | литовська[1] |
| Заклад | Вільнюський університет |
| Членство | Норвезька академія наук і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
| Посада | депутат Сейму Литвиd і Minister of Education and Scienced |
| Партія | Lithuanian Christian Democratsd |
| Конфесія | католицька церква |
| Нагороди | |
Зіґмас Зінкявічюс (лит. Zigmas Zinkevičius; 4 січня 1925, Укмергський район, Литва — 20 лютого 2018, Вільнюс, Литва) — провідний литовський мовознавець-історик,[2] професор Вільнюського університету, повний член Академії наук Литви.[3] Зробив значний внесок в дослідження з історії мов та ономастики.[4] Лауреат премії Гердера 1994 року. Автор 30 наукових книг та кількох сотень наукових публікацій на різних мовах.[3]
Біографія[ред. | ред. код]
Після закінчення гімназії в Укмерге 1945 року, поступив до Вільнюського університету.[3] Там вивчав лінгвістику до 1950 року. 1955 року захистив кандидатську дисертацію «Lietuvių kalbos įvardžiuotinių būdvardžių istorijos bruožai» (Історичні ознаки прикметникових займенників у литовській мові). З 1956 по 1962 рік був деканом Факультету історії та філології Вільнюського університету. Разом з колегами затвердив нову класифікацію діалектів литовської мови. 1966 року захистив докторську дисертацію на тему «Lietuvių dialektologija» (Литовська діалектика), а через два роки став професором. 1973 року очолив відділ литовської мови Вільнюського університету, а 1988 року був керівником відділу балтійської філології.
1982 року став членом Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей, 1991 року — Норвезької академії наук, 1995 року — Академії наук Латвії та Литовської Католицької наукової академії. Вільно володів такими мовами як англійська, німецька, російська, польська, українська, білоруська та французька. Вважається найбільш цитованим литовським мовознавцем.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Зінкявічюс працював міністром освіти та науки в уряді Ґядімінаса Вагнорюса. Був членом Литовської християнсько-демократичної партії, лідером якої став 1999 року. З 2000 по 2004 рік був депутатом сейму. Також був членом Національного комітету з мови. Видав книгу спогадів «Kaip Aš Buvau Ministru» (Як я був міністром).
Премії та нагороди[ред. | ред. код]
- Національна премії за розвиток, 2007
- Орден Великого князя Литовського Гедиміна, 1995
- Премія імені Казим'єраса Буґи Академії наук Литви, 1995
- Премія Гердера, 1994
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Bojtar, Endre; Bojtár, Endre B.; Bojt r, Endre (1999). Foreword to The Past: A Cultural History of the Baltic People (англ.). Central European University Press. ISBN 978-963-9116-42-9.
- ↑ а б в Biography of Zigmas Zinkevičius. pirmojiknyga.mch.mii.lt. Архів оригіналу за 24 серпня 2007. Процитовано 3 квітня 2020.
- ↑ Zigmas Zinkevičius. web.archive.org. 20 листопада 2003. Архів оригіналу за 20 листопада 2003. Процитовано 3 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
|
- Народились 4 січня
- Народились 1925
- Уродженці Литви
- Померли 20 лютого
- Померли 2018
- Поховані на цвинтарі «Антакалніо»
- Викладачі Вільнюського університету
- Лауреати премії Гердера
- Міністри Литви
- Члени Сейму Литви
- Литовські історики
- Литовські мовознавці
- Випускники Вільнюського університету
- Командори ордена Великого князя Литовського Гядиминаса