Йоахім Ернст (герцог Ангальтський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоахім Ернст
нім. Joachim Ernst von Anhalt
Принц Йоахім Ернст (5 серпня 1918).
Народився 11 січня 1901(1901-01-11)[1][2]
Дессау, Landkreis Dessaud, Ангальт, Німецька імперія
Помер 18 лютого 1947(1947-02-18)[1][2] (46 років)
Спецтабір НКВС № 2, Веймар, Тюрингія[d], Радянська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина, Німеччина
Поховання Балленштедт
Країна  Німеччина
Діяльність колекціонер мистецтва, правитель
Знання мов німецька
Титул герцог
Посада Duke of Anhaltd
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід House of Ascania (Anhalt-Dessau branch)d
Батько Едуард (герцог Ангальтський)[2]
Мати Луїза Шарлотта Саксен-Альтенбурзька[2]
Брати, сестри Princess Friederike of Anhaltd, Prince Leopold of Anhaltd, Марія Августа Ангальтська, Prince Eugen of Anhaltd і Prince Wolfgang of Anhaltd
У шлюбі з Elisabeth Strickrodtd і Duchess Editha, Duchess of Anhaltd
Діти Princess Alexandra of Anhaltd[2], Princess Anna Luise of Anhaltd, Prince Friedrich, Prince of Anhaltd, Princess Edda of Anhaltd і Prince Eduard, Prince of Anhaltd
Нагороди
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Пам'ятна медаль «Дерево миру»
Принц Йоахім Ернст (травень 1918).

Герцог Йоахім Ернст Вільгельм Карл Альбрехт Леопольд Фрідріх Моріц Ердманн Ангальтський (нім. Joachim Ernst Wilhelm Karl Albrecht Leopold Friedrich Moritz Erdmann Herzog von Anhalt; 11 січня 1901, Дессау — 18 лютого 1947, Бухенвальд) — останній правитель Ангальта.

Біографія[ред. | ред. код]

Син герцога Едуарда Ангальтського і його дружини Луїзи, уродженої принцеси Саксен-Альтенбурзької. Після смерті батька 13 вересня 1918 року успадкував трон, проте через неповноліття Йоахіма Ернста обов'язки герцога виконував його дядько, принц-регент Аріберт. Після Листопадової революції 12 листопада 1918 року принц Аріберт був змушений зректися престолу від імені племінника і всього Ангальтського дому. Решту життя герцог прожив в сімейному замку Балленштедт. 15 серпня 1939 року подав заявку на вступ в НСДАП, яка була прийнята 1 листопада (квиток №7 267 717), проте залишався переконаним противником нацизму. В січні 1944 року був заарештований та ув'язнений в концтаборі Дахау. У вересні 1945 року заарештований радянською окупаційною владою і був ув'язнений в концтаборі Бухенвальд, де помер від виснаження, викликаного важкими умовами ув'язнення.

Пам'ятний камінь герцогу Йоахіму Ернсті в замку Балленштедт.

В 1992 році російська прокуратура визнала Йоахіма Ернста політв'язнем і реабілітувала. 18 лютого 2007 року відбулось символічне перепоховання герцога: урна із землею з Бухенвальдського цвинтаря була похована під пам'ятним каменем біля мисливського будинку Реркопф. Після продажу будинку в 2011 році пам'ятний камінь був перенесений в двір замку Балленштедт.

Сім'я[ред. | ред. код]

Герцог Йоахім Ернст був одружений двічі. 3 березня 1927 року він одружився з Елізабет Штрікродт (1903—1971), але пара розлучилася в 1929 році. Шлюб був бездітним.

Вдруге герцог Йоахім Ернст одружився з Еддою-Шарлоттою фон Стефані-Марвіц (1905—1986) в замку Балленштедт 15 жовтня 1929 року. В пари народились 5 дітей:

  • Марія Антуанетта (1930—1993)
  • Анна Луїза (1933—2003)
  • Леопольд Фрідріх (1938—1963)
  • Едда (1940)
  • Едуард (1941)

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ralf Regener: Das anhaltische Dreiherzogsjahr 1918. In: Sachsen-Anhalt. Journal für Natur- und Heimatfreunde 25 (2015), H. 1, S. 19–21.
  • Ralf Regener: Der Sturz der Askanier 1918 in Anhalt. Bedingungen, Verlauf und Nachwirkungen des Untergangs einer kleinstaatlichen deutschen Monarchie. 2. Aufl. Dessau-Roßlau 2014

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в RKDartists
  2. а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
  3. Leafnet (11 січня 2021). A special award of the project Tree of Peace. Tree of peace / Strom pokoja (амер.). Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.