Йодована сіль
| Йодована сіль | |
 Йодована сіль у Вікісховищі |
Йодо́вана сіль — різновид кухонної солі з додаванням незначної кількості йоду у вигляді йодиду чи йодату калію. Регулярне споживання йодованої солі запобігає йододефіциту[1]. Використовується як засіб профілактики йододефіциту завдяки її ефективності, безпечності та доступності усім верствам населення.
Доказова медицина визнає йододефіцит головною причиною зниження розумових здібностей та незворотних ушкоджень мозку, яку можна попередити[1]. Йододефіцит також негативно впливає на репродуктивне здоров'я і знижує працездатність, внаслідок чого страждають економічна продуктивність і рівень життя у регіонах з некомпенсованою природною нестачею йоду. Негативні наслідки йододефіциту відчувають понад 2 мільярди людей в усьому світі[2]. Сучасні дослідження демонструють наявність йододефіциту на всій території України[3][4].
Подолання йододефіциту за допомогою йодованої солі рекомендують Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ)[1], Глобальний альянс з покращення харчування (GAIN)[5], Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)[6], Міжнародна рада з контролю над йододефіцитними захворюваннями (ICCIDD)[7], Ініціатива з мікронутрієнтів (MI)[8] та інших профільні організації та наукові центри.
Міжнародну рекомендацію підтримують фахівці Академії медичних наук України та інститутів медико-біологічного профілю Національної академії наук України[9], які неодноразово виступали з ініціативою законодавчого затвердження обов'язкового використання йодованої солі в Україні.
Сьогодні йодована сіль, як правило, збагачується йодатом калію (KIO3) — це стабільна сполука, що не має ніякого запаху і майже не випаровується з солі під дією температури під час приготування їжі. В Україні йодована сіль містить близько 40 частинок йоду на мільйон частинок солі (40±15 мкг/г). Така незначна кількість йоду є харчовою, не фармацевтичною, тому вживання збагаченої йодом солі не потребує лікарського припису. Водночас цієї кількості йоду достатньо, щоб компенсувати природний йододефіцит, — за умови присутності йодованої солі у щоденному раціоні[10].
- ↑ а б в «Iodization of salt [Архівовано 14 грудня 2012 у Wayback Machine.]». The WHO e-Library of Evidence for Nutrition Actions (англ.) — Переглянуто: 12 грудня 2012
- ↑ McNeil, Donald G. Jr. «In Raising the World's I.Q., the Secret's in the Salt [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.]». New York Times (англ.) — Опубліковано: 16 грудня 2006
- ↑ «Міф: В Україні немає йододефіциту [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]». Інформаційний ресурс Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) з питань йододефіциту VIRNO.UA — Переглянуто: 12 грудня 2012
- ↑ «ООН: Из всех стран СНГ только Украина и Россия не защищают граждан от падения интеллекта [Архівовано 10 листопада 2011 у Wayback Machine.]». Зеркало недели. Украина (рос.) — Опубліковано: 21 вересня 2011
- ↑ «GAIN-UNICEF Universal Salt Iodization Partnership Project [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.]». Офіційний сайт Global Alliance for Improved Nutrition (англ.) — Переглянуто: 12 грудня 2012
- ↑ «Micronutrients — Iodine, Iron and Vitamin A [Архівовано 20 травня 2019 у Wayback Machine.]». Офіційний сайт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) (англ.) — Переглянуто: 12 грудня 2012
- ↑ «Iodine Deficiency [Архівовано 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.]». Офіційний сайт The International Council for the Control of Iodine Deficiency Disorders (англ.) — Переглянуто: 12 грудня 2012
- ↑ «Iodine [Архівовано 23 квітня 2013 у Wayback Machine.]». Офіційний сайт Micronutrient Initiative (англ.) — Переглянуто: 12 грудня 2012
- ↑ «Вчені ініціюють обов'язкове йодування солі [Архівовано 15 травня 2014 у Wayback Machine.]». Офіційний сайт представництва ЮНІСЕФ в Україні — Переглянуто: 12 грудня 2012
- ↑ «Про йододефіцит: Міфи [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]». Інформаційний ресурс Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) з питань йододефіциту VIRNO.UA — Переглянуто: 12 грудня 2012