Йододефіцит
Йододефіцит | |
---|---|
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 5B5K.3 |
МКХ-10 | E00-E02 |
DiseasesDB | 6933 |
eMedicine | med/1187 |
Iodine deficiency у Вікісховищі |
Йододефіцит (йододефіцитний синдром) — розлади здоров'я, пов'язані з дефіцитом йоду. Розглядаються ВООЗ як найпоширеніші у всьому світі синдромні ураження неінфекційного характеру. Згідно з даними ВООЗ у 2007 році близько 2 млрд осіб споживали йод в недостатній кількості, третина з них — діти шкільного віку. З ризиком йододефіциту щорічно народжується 38 млн дітей[1][2] Йододефіцит може призводити до розвитку патології щитоподібної залози і розумових розладів різного ступеня тяжкості. Найпоширеніші з захворювань йододефіцитного характеру: ендемічний зоб, ендемічний кретинізм або вроджена розумова недостатність.
На йододефіцитний синдром хворіє більше 2 млрд людей на всіх континентах. Ендемічний зоб виявлено у 740 млн осіб, 43 млн осіб потерпає через розумову відсталість внаслідок йододефіциту, на ендемічний кретинізм хворіє понад 6 млн осіб.[2] Найрозповсюдженіший йододефіцит в країнах Африки і Південно-Східної Азії[4]
До йододефіцитних регіонів частіше належать гірські масиви й місцевості, віддалені від моря. Саме в цих регіонах спостерігається нестача йоду в ґрунтах. Люди, які живуть на узбережжях морів й океанів, жителі острівних держав, як правило, вживають в їжу велику кількість багатих на йод морепродуктів, тому у них здебільшого не виникає дефіциту йоду.[5]
Згідно з результатами дослідження, проведеного у Великій Британії 2011 року, йододефіцит був виявлений у 70 % населення[6].
Нижче наведено список потенційних факторів ризику[7], які можуть спровокувати йододефіцит:
- Низький вміст йоду в їжі.
- Дефіцит селену. Селен належить до синергістів йоду — при дефіциті селену йод не засвоюється[8]. За результатами досліджень, причиною розвитку ендемічного кретинізму новонароджених є поєднана нестача йоду й селену.[9]
- Вагітність.
- Радіоактивне опромінення.
- Збільшення споживання або зростання вмісту в плазмі крові зобогенних речовин (гойтрогенів, струмогенів).
- Стать (ризик виникнення йододефіциту вищий у жінок).
- Паління.
- Вживання алкоголю. Етиловий спирт викликає зниження вмісту йоду в організмі.
- Прийом оральних контрацептивів. Оральні контрацептиви викликають зниження вмісту йоду в організмі.
- Перхлорати.
- Тіоціанати.
- Вік. У різному віці можуть виникати різні типи йододефіциту.
Йододефіцит може призводити до розвитку станів, а також доброякісних та злоякісних пухлин щитоподібної залози.
Найчутливішою до нестачі йоду в організмі є нервова система. Тож у разі стабільного йододефіциту в дитини з раннього віку відбувається затримка психічного розвитку, а за класичної форми йододефіциту розвивається кретинізм. Такі діти малі на зріст, з непропорційними частинами тіла і різким відставанням у розумовому розвитку.
Зоб або патологічне збільшення щитоподібної залози може виникати внаслідок йододефіциту. Гормони цієї залози не здатні синтезуватися без достатньої кількості йоду. Ці гормони беруть участь абсолютно в усіх функціях організму і, оскільки щитоподібна залоза є одним з елементів ендокринної системи, порушення в ній спричиняють розлад усієї системи. Тому часто в разі йододефіциту одночасно з хворобами щитоподібної залози спостерігаються порушення в діяльності всіх інших залоз.
Порушення білкового, жирового та вуглеводного обміну нерідко сприяє затримці росту в дітей. Крім того, виходить з ладу функція імунної системи, зокрема фагоцитоз (процес поглинання деякими клітинами крові мікробів, вірусів, які потрапляють у кров, і таким чином очищення організму). У разі дефіциту йоду ці клітини є малоактивними. Тому спостерігаються нерідко захворювання, спричинені вірусами і бактеріями, з тривалим і часто ускладненим перебігом.
Вживання йодованої солі вважається найефективнішим підходом до профілактики йододефіциту.
У країнах, де необхідно вирішити проблему дефіциту йоду, всі солі повинні бути йодованими. Навіть споживання невеликої кількості достатньої кількості йодованої солі все одно забезпечить додаткові переваги для здоров'я, пов'язані з йодом, забезпечуючи належний когнітивний розвиток у дітей.[10]
Йодизм — перевищена концентрація мікроелемента в організмі людини, що є небезпечним. У групі ризику люди з туберкульозом, гіпертонією, хворобами шкіри, захворюваннями нирок.
При вживанні великої кількості йодованого масла, хліба, молока, солі — результатом буде дисбаланс організму.
Кількість небезпечного для організму йоду має вимірюватися мільйонними частками одного грама. Восени та взимку організм особливо чутливий до погодних змін і варто поповнювати запаси йоду в крові. Лікарі у таких випадках призначають вітамін групи С, D, В, Е тощо.[11]
- ↑ The Lancet, Volume 372, Issue 9633, Page 88, 12 July 2008. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 6 березня 2013.
- ↑ а б Iodine deficiency in 2007: Global progress since 2003. Food and Nutrition Bulletin, vol. 29, no. 3 © 2008, The United Nations University (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2013. Процитовано 6 березня 2013.
- ↑ Mortality and Burden of Disease Estimates for WHO Member States in 2002. World Health Organization. 2002. Архів оригіналу (xls) за 30 червня 2019.
- ↑ In Raising the World's I.Q., the Secret's in the Salt, article by Donald G. McNeil, Jr., The New York Times, December 16, 2006. Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 6 березня 2013.
- ↑ Кочергина И. И. Профилактика и лечение дефицита йода и эндемического зоба — Российский медицинский журнал. Архів оригіналу за 13 травня 2013. Процитовано 6 березня 2013.
- ↑ «Iodine status of UK schoolgirls: a cross-sectional survey». The Lancet 377 (9782): 2007-12. 11 June 2011.
- ↑ Knudsen N, Laurberg P, Perrild H, Bülow I, Ovesen L, Jørgensen T (October 2002). «Risk factors for goiter and thyroid nodules». Thyroid: Official Journal of the American Thyroid Association 12 (10): 879-88.
- ↑ The interactions between selenium and iodine deficiencies in man and animals. Arthur JR, Beckett GJ, Mitchell JH. — Nutrition Research Reviews. 1999 Jun;12(1):55-73
- ↑ Грекова Т. И., Бурлачук В. Т., Будиевский А. В. Курутько В. Н. Тиреоидные гормоны и нетиреоидная патология: профилактика и лечение. Петрозаводск, ИнтелТек, 2005, 250С.
- ↑ World Heart Day 2014: salt reduction saves lives. www.who.int (англ.).
- ↑ 21 жовтня – Всесвітній день йододефіциту. Все, що потрібно знати тернополянам про профілактику від нестачі йоду - iternopolyanyn.com. iternopolyanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.