Капуас (річка)
| Капуас | |
|---|---|
 | |
| 0°15′57.6000001″ пд. ш. 109°52′31.440000099997″ сх. д. / 0.26600° пд. ш. 109.87540° сх. д. | |
| Витік | Південнокитайське море |
| Гирло | Карімата і Південнокитайське море |
| Басейн | Kapuas basind |
| Країни: | Індонезія, Малайзія |
| Регіон | Kubu Rayad |
| Довжина | 1 143 км |
| Площа басейну: | 98 749 км² |
| Середньорічний стік | 6707 м³/с |
| Притоки: | Landak Riverd |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Капуас — річка в індонезійській частині острова Калімантан. Довжина 1143 км. Є найдовшою річкою Індонезії і найдовшою річкою, що розташована на острові, а не на материку.
Капуас бере початок у горах Капуас Гулу біля кордону з Малайзією, тече на захід, впадає в Південнокитайське море.
Річка судноплавна на більшості своєї довжини, використовується для транспортування деревини з центральної частини острова Калімантан і для зв'язку з місцевим населенням.
Завдовжки — 1143 км, завширшки до 700 метрів[1], площа басейну — 98 749 км² (понад 67 % території провінції Західний Калімантан[2]). Витрата води схильна до сезонних коливань[3], середній показник — понад 5000 м³/с. Річка найбільш багатоводна у квітні та листопаді, коли випадає максимум опадів і значні прибережні території затоплюються паводковими водами[3].
Витоки розташовані в центрі острова Калімантан на південь від індонезійсько — малайського кордону в районі стику західних схилів гірських хребтів Мюллер і Верхній Капуас[3].
На довжині приблизно 165 км річка протікає по гірській місцевості, далі — переважно по рівнинній, місцями значно заболоченій[3]. Приблизно за 350 км від витоку біля північного берега розкинулось озеро Сентарум, пов'язане з річкою численними протоками, яке в період повеней фактично утворює з річкою єдиний водний масив.
Впадаючи в Південнокитайське море в районі міста Понтіанак, столиці провінції Західний Калімантан (зокрема безпосередньо в межах міста), утворює розгалужену дельту. З трьох основних рукавів найбільш повноводним є північний, відомий як Великий Капуас (індонез. Kapuas Besar).
Найбільша притока — річка Мелаві (індонез. Melawi), впадає ліворуч в межах міста Сінтанг приблизно за 465 км від гирла Капуаса. У місці впадання Мелава Капуас досягає чи не максимальної ширини. У деяких старих джерелах[4] відстань між його берегами в Сінтангу оцінюється як 1360 метрів, проте дані сучасних карт (в півтора-два рази менша ширина) дозволяють припустити, що подібна цифра є або результатом виміру в період сезонного розливу річки, або просто перебільшенням.
Капуас протікає переважно по лісистій (у верхній і середній течії) і болотистій (у середній і нижній течії) місцевості. Багатий природний світ річки і її басейну є предметом міжнародних наукових досліджень[2], під час яких періодично відкриваються нові біологічні види. Серед останніх відкриттів — виявлена й описана у 2003—2005 роках німецькими та американськими герпетологами болотна капуаська змія, здатна змінювати забарвлення залежно від різних факторів зовнішнього впливу[5].
У басейні Капуас розкинулись національні парки «Бетунг Керіхун» і «Озеро Сентарум», територія яких, — відповідно, 8000 км² і 1320 км², — безпосередньо прилягає до берегів річки[2][6].
Капуас — найважливіша воднотранспортна артерія Калімантану, що зв'язує центральні райони острова з його західним узбережжям. Глибина річки (до 27 метрів[1]) забезпечує можливості для інтенсивного вантажного і пасажирського судноплавства на вельми великій відстані від гирла: судна з осадкою до 3 метрів ходять до міста Сінтанг (465 км від гирла), з осадкою до 2 метрів — до міста Путуссібау (902 км від гирла)[3].
Практично на всій довжині річки практикується сплав лісу. Поширене рибальство[3].
У різних місцях через Капуас наведено кілька мостів. Останній з них, який володіє найбільшою пропускною здатністю, офіційно відкрив 9 липня 2007 року в Понтіанаку президент Індонезії С. Б. Юдойоно[7].
- ↑ а б Noni Arnee (21 серпня 2009 року). Pesona di Bawah Garis Katulistiwa (індонез.). Suara Merdeka. Архів оригіналу за 2 лютого 2012. Процитовано 22 березня 2010.
- ↑ а б в Betung Kerihun National Park (Transborder Rainforest Heritage of Borneo) (англ.). UNESCO World Heritage Centre. 2 лютого 2004 року. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 23 березня 2010.
- ↑ а б в г д е Капуас у ВРЕ. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
- ↑ Борнео // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ John C. Murphy, Harold K. Voris, Mark Auliya (31 грудня 2005 року). A new Species of Enhydris (Serpentes: Colubridae: Homalopsinae) from the Kapuas River System, West Kalimantan, Indonesia (PDF) (англ.). National Univercity of Singapore. Архів оригіналу (PDF) за 31 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
- ↑ Elizabeth Linda Yuliani, Yayan Indriatmoko, Seselia Ernawati, Leon Budi Prasetyo, Zul MS (жовтень 2007 року). Promoting Good Governance in Danau Sentarum National Park under Decentralization (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2012. Процитовано 23 березня 2010.
- ↑ Noni Arnee (9 липня 2007 року). Presiden akan Resmikan Jembatan Kapuas II Pontianak (індонез.). Suara Merdeka. Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 22 березня 2010.
- Стаття в Britannica Online [Архівовано 26 квітня 2015 у Wayback Machine.]