Карл Амадеус Гартман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Амадеус Гартман
Основна інформація
Дата народження 2 серпня 1905(1905-08-02)[1][2][…]
Місце народження Мюнхен, Німецька імперія[1]
Дата смерті 5 грудня 1963(1963-12-05)[1][2][…] (58 років)
Місце смерті Мюнхен, ФРН[1]
Причина смерті рак шлунка
Поховання Вальдфрідгоф
Громадянство Німеччина
Професії композитор
Освіта Мюнхенська академія мистецтв
Вчителі Joseph Haasd
Жанри опера і симфонія
Заклад Мюнхенська вища школа музики і театру
Нагороди
Батько Friedrich Richard Hartmannd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Карл Амадеус Гартман (нім. Karl Amadeus Hartmann; 1905—1963) — німецький композитор.

Біографія[ред. | ред. код]

Карл Гартман народився 2 серпня 1905 року в Мюнхені, в сім'ї художника. З молодості дотримувався соціалістичних поглядів. Навчався в Мюнхені у Йозефа Гааса, отримав велику підтримку з боку Германа Шерхена (Гартман присвятив Шерхену свій Перший струнний квартет, 1933). У роки нацизму відсторонився від публічного музичного життя, але твори композитора виконувалися за кордоном, і його популярність зростала. Співпрацював з А. Веберном, хоча не у всьому поділяв його громадські і музичні погляди. Після війни — один з найбільш авторитетних композиторів і педагогів Німеччини.

Титульна сторінка книги Гріммельсгаузена про Сімпліціссімус, 1668

Традиції[ред. | ред. код]

Увібрав в свою музику традиції Малера, Брукнера, Гіндеміта, Стравінського, Шенберга, елементи джазу. Його музика вплинула на творчість Генце.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор 8 симфоній, декількох опер (серед яких — «Юний Сімпліціссімус», за Гріммельсгаузеном, 1934—1935), камерних і вокальних творів.

Визнання[ред. | ред. код]

У 1949—1963 — лавреат національних та міжнародних премій.

Гартман помер 5 грудня 1963 року в Мюнхені. У ювілейний рік сторіччя з дня його народження (2005) в Баварії пройшло понад 50 концертів пам'яті композитора.

Один з пропагандистів творчості Гартмана — диригент Інго Метцмахер.

Література[ред. | ред. код]

  • Jaschinski A. Karl Amadeus Hartmann, symphonische Tradition und ihre Auflösung. München: E. Katzbichler, 1982
  • Rickards G. Hindemith, Hartmann and Henze. London: Phaidon, 1995
  • Dibelius U. Komponist im Widerstreit: Karl Amadeus Hartmann. Kassel ao: Bärenreiter, 2004
  • Karl Amadeus Hartmann: Zeitzeugen und Dokumente; zum 100. Geburtstag des Komponisten / B.Haas, Hrsg. Wilhelmshaven: Noetzel, 2004

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118546309 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Амадеус_Гартман&oldid=34994563