Карпати (Мукачівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Карпати
Палац графів Шенборнів
Палац графів Шенборнів
Палац графів Шенборнів
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Мукачівський район
Громада {[Чинадіївська селищна громада]]
Облікова картка картка 
Основні дані
Населення 235
Площа 980 км²
Густота населення 0,24 осіб/км²
Поштовий індекс 89641
Телефонний код +380 3131
Географічні дані
Географічні координати 48°31′28″ пн. ш. 22°52′23″ сх. д. / 48.52444° пн. ш. 22.87306° сх. д. / 48.52444; 22.87306Координати: 48°31′28″ пн. ш. 22°52′23″ сх. д. / 48.52444° пн. ш. 22.87306° сх. д. / 48.52444; 22.87306
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Найближча залізнична станція Карпати
Місцева влада
Адреса ради 89640, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, смт.Чинадійово, вул.Волошина,41
Карта
Карпати. Карта розташування: Україна
Карпати
Карпати
Карпати. Карта розташування: Закарпатська область
Карпати
Карпати
Мапа
Мапа

CMNS: Карпати у Вікісховищі

Карпа́ти — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі. Входить до складу Чинадіївської селищної громади.

До 1711 р. Ця територія була частиною Мукачева і належала родині Ракоці, однак у 1711 році, після війни Ракоці, австрійський імператорський суд конфіскував маєток Ракоці, тож поселення перейшло до імператорської корони. У 1726 р. імператор Карл подарував маєток архієпископу та князю-курфюрсту Лотару Шенборну на честь вірності правлячому дому. Маєток залишався у власності родини Шенборн до 1944 року.

Греко-католицька громада відродилася в 1993 p., але церкви немає. Люди моляться в каплиці санаторію “Карпати” (колишній палац графа Шенборна).

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 919 осіб, з яких 470 чоловіків та 449 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 475 осіб.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,60 %
російська 1,70 %
угорська 1,28 %
вірменська 0,43 %

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Це мальовниче село славиться своїми санаторіями «Карпати» та «Перлина Карпат», що знаходяться на горі. Також можна тут побачити Замок Шенборнів зі своїм джерелом молодості, а також Скелю Кохання, з якої відкривається вид на простори гір Карпат та на саме село.

- Палац Ше́нборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій «Карпати». Цей палац був побудований графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у 1890—1895 роках. Коло палацу був розбитий чудовий сад-дендрарій (нині Парк санаторію «Карпати») із декоративним озером у центрі. Висаджені рідкісні породи дерев — самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня (сакура), рожевий бук, італійська глиниця; чагарників — дойція, гортензія тощо. Сам мисливський замок побудований у неоромантичному стилі, що поєднує романські та готичні мотиви. Оригінальність палацу ще й у тому, що він має 365 вікон (кількість днів у році), 52 кімнати (як у році тижнів) та 12 входів (як у році місяців). Замок прикрашений багатим декором (барельєфи, флюгери, вітражі) на тему родової геральдики графів Шенборнів; діє баштовий годинник з курантами. У палацовому парку встановлені закладний пам'ятний знак (з написом угорською мовою) і дві скульптурні композиції — «Олень» і «Ведмедиця з ведмежатком». Обриси викопаного наприкінці XIX століття ставка (за задумом власника парку) умовно відтворюють карту Австро-Угорської імперії.

Наприкінці XIX століття зображення замку-палацу виступало на громадській печатці сусіднього містечка Чинадійово (Сент-Міклош). 1945 року земля та маєтки були націоналізовані, а мисливський замок Шенборнів став санаторієм «Карпати». Частина інтер'єру палацу (меблі, інші коштовні речі) передана до фондів Ужгородського краєзнавчого музею.

Туристичні місця[ред. | ред. код]

- палац графа Шенборна

- джерело молодості

-  Скеля Кохання

- Парк санаторію «Карпати»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]