Палац графів Шенборнів

Палац Шенборнів
	48°31′29″ пн. ш. 22°52′28″ сх. д. / 48.524861° пн. ш. 22.874583° сх. д.
Статус	пам'ятка архітектури національного значення
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна
Розташування	Закарпатська область, Мукачівський район, с. Карпати
Архітектурний стиль	неоромантизм
Автор проєкту	З.Грессерсон
Архітектор	З.Грессерсон
Матеріал	цегла, камінь
Висота н.р.м.	400 м
Будівництво	1890 — 1895
Стан	відреставрований, задовільний
	Палац графів Шенборнів (Україна)
	Палац графів Шенборнів у Вікісховищі

Координати: 48°31′30″ пн. ш. 22°52′29″ сх. д. / 48.52500° пн. ш. 22.87472° сх. д. / 48.52500; 22.87472

Пала́ц Ше́нборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій «Карпати», пам'ятка архітектури національного значення (№ 1128). Розташований у селі Карпати (Мукачівський район, Закарпатська область). Станом на 2011 рік входить до ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Опис палацу[ред. | ред. код]

Цей палац був побудований графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у 1890—1895 роках. Коло палацу був розбитий чудовий сад-дендрарій (нині Парк санаторію «Карпати») із декоративним озером у центрі. Висаджені рідкісні породи дерев — самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня (сакура), рожевий бук, італійська глиниця; чагарників — дойція, гортензія тощо. Сам мисливський замок побудований у неоромантичному стилі, що поєднує романські та готичні мотиви. Цікаво відзначити, що початково палацової каплиці не було і замість неї був прохід, а каплиця з'явилася на початку ХХ століття, а також найближчий до озера корпус став двоповерховим.

Існує легенда (не підтверджена фактами), що палац має 365 вікон (кількість днів у році), 52 кімнати (як у році тижнів) та 12 входів (як у році місяців).

Замок прикрашений багатим декором (барельєфи, флюгери, вітражі) на тему родової геральдики графів Шенборнів; функціонує баштовий годинник з курантами. У палацовому парку встановлені закладний пам'ятний знак (з написом угорською мовою) і дві скульптурні композиції — «Олень» і «Ведмедиця з ведмежатком». Обриси викопаного наприкінці XIX століття ставка (за задумом власника парку) умовно відтворюють карту Австро-Угорської імперії.

Тут свого часу знімалися відомі фільми «Снігова королева» та «17 миттєвостей весни».

Наприкінці XIX століття зображення замку-палацу виступало на громадській печатці сусіднього містечка Чинадійово (Сент-Міклош). 1945 року земля та маєтки були націоналізовані, а мисливський замок Шенборнів став санаторієм «Карпати». Частина інтер'єру палацу (меблі, інші коштовні речі) передана до фондів Ужгородського краєзнавчого музею.

Династія Шенборн[ред. | ред. код]

Шенборн (нім. Schönborn) — аристократичний (графський) німецько-австрійський рід, який нараховує кілька високопоставлених осіб римо-католицького духовенства.

Представники цієї родини були найбільшими землевласниками на Закарпатті. Після придушення антигабсбурзького повстання маєтки князя Ракоці та повстанців 31 липня 1728 року були подаровані цісарем Карлом VI архієпископу Лотару Францу Шенборну, який доручив керівництво своїми володіннями кузену Фрідріху Карлу Шенборну, як спадкоємцю.

Профіль санаторію[ред. | ред. код]

Відпочинок у санаторії рекомендований хворим на серцево-судинні та неврологічні захворювання. Із 2010 року тут організовано відділення реабілітації захворювань опорно-рухового апарату та відділення лікування шлунково-кишкового тракту. Є відділення патології вагітності жінок.