Каса Рокка Піккола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каса Рокка Піккола
мальт. Casa Rocca Piccola
35°53′59.500000099603″ пн. ш. 14°30′55.500000101203″ сх. д. / 35.89986° пн. ш. 14.51542° сх. д. / 35.89986; 14.51542
Типпалац
КраїнаМальта
РозташуванняВаллетта
АдресаVLT 1117[1] 74 Republic St, VLT 1117, Valletta, Malta[1]
Стильпалладіанство
Засновано1580
Сайтwww.casaroccapiccola.com
Каса Рокка Піккола. Карта розташування: Мальта
Каса Рокка Піккола
Каса Рокка Піккола (Мальта)
Мапа
CMNS: Каса Рокка Піккола у Вікісховищі

Каса Рокка Піккола — палац XVI століття на Мальті, будинок знатної мальтійської родини де Піро. Розташований у Валлетті, столиці Мальти[2][3]. Екскурсії проводяться щодня з 10:00 до 17:00 (останній вхід о 16:00)[4][5]. У палаці розташовано ресторан La Giara Restaurant[6].

Історія

[ред. | ред. код]

Каса Рокка Піккола була побудована в 1580 році[7] в епоху, коли госпітальєри, успішно відбившись від турків, які вторглися на Мальту в 1565 році, вирішили побудувати престижне місто, щоб конкурувати з іншими європейськими столицями, такими як Париж і Венеція[8]. Палаци були спроєктовані на більшості вулиць Валлетти, а бастіонні стіни укріпили нове місто XVI століття. Рокка Піколла була одним із двох будинків, побудованих у Валлетті адміралом доном П'єтро ла Рокка[9]. На картах того часу він згадується як «la casa con giardino», що означає будинок із садом, оскільки зазвичай будинки у Валлетті не мали садів[10]. Зміни в плануванні були внесені в кінці XVIII століття, щоб розділити будівлю на два менших будинки. Подальші перебудови були зроблені в 1918 році, і перед Другою світовою війною були додані бомбосховища. Сімейне бомбосховище Каса Рокка Піккола — друге бомбосховище, зведене на Мальті[11].

Проєктування та будівництво

[ред. | ред. код]

Каса Рокка Піккола була спроєктована з довгими анфіладами суміжних приміщень на другому поверсі, залишаючи приміщення на першому поверсі для кухонь та стаєнь. У будинку понад п'ятдесят кімнат, у тому числі дві бібліотеки, дві їдальні, багато віталень та каплиця[12].

Колекції

[ред. | ред. код]
Їдальня у Каса Рокка Піккола

Будинок обставлений колекціями меблів, срібла та картин з Мальти та Європи[6]. Сімейні архіви де Піро, Archivium de Piro, зберігаються в архівній кімнаті будинку. Вони містять докладні відомості про сімейні та державні справи, починаючи з кінця XVI століття і до наших днів. До них належать ділові контракти, шлюбні договори, векселі, заповіти та судові справи. Архіви використовувалися для дослідницьких проєктів в Мальтійському та Оксфордському університетах[13].

У будинку зберігається найбільша на Мальті приватна колекція антикварних костюмів. Представлені як офіційний, так і неофіційний одяг з XVIII по XX століття[14]. Також тут зберігається найбільша приватна колекція мальтійського мережива, виготовлення якого є давньою традицією на острові. Мереживо використовувалося у різних ситуаціях, як релігійних, так і світських. У Каса Рокка Піккола було засновано та проводиться щорічне Мальтійське мереживне змагання[15].

Каса Рокка Піккола має власників з XVI століття. [10] [16]

Стиль

[ред. | ред. код]

Крізь роки будівля зазнавала кількох перебудов, основним проєктом була Палладіанська архітектура. На початку XX століття була побудована частина саду, щоб розширити будинок, у стилі ар-деко[17].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.casaroccapiccola.com/contact
  2. ↑ Casa Rocca Piccola. City of Valletta. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 15 листопада 2016.
  3. ↑ Casa Rocca Piccola - Museums & Galleries in Malta - Visitmalta - The official tourism website for Malta, Gozo and Comino. Visitmalta. Процитовано 15 листопада 2016.
  4. ↑ Casa Rocca Piccola (Valletta, Malta): Top Tips Before You Go. TripAdvisor. 18 жовтня 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  5. ↑ Casa Rocca Piccola Valletta - Monuments and Historic Buildings. Placesonline.com. Процитовано 15 листопада 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ а б Alexander, Lisa. 12 Top-Rated Tourist Attractions in Valletta. PlanetWare. Процитовано 15 листопада 2016.
  7. ↑ Guillaumier, Alfie (2005). Bliet u Rħula Maltin. Volume 2. Klabb Kotba Maltin. p. 938-939. ISBN 99932-39-40-2, ISBN 99932-39-41-0.
  8. ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 вересня 2009. Процитовано 26 лютого 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Houses in Kingsway and Old Bakery Street, Valletta. Архів оригіналу за 2 березня 2019.
  10. ↑ а б Nicholas de Piro, Casa Rocca Piccola Valletta, Insight Heritage Guides (Midsea Books), 2004, 978-9993239888
  11. ↑ Nicholas de Piro, Casa Rocca Piccola: Valletta, Insight Heritage Guides (Midsea Books), 2004, 978-9993239888
  12. ↑ Casa Rocca Piccola- Valletta, Malta. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 19 лютого 2013.
  13. ↑ Casa Rocca Piccola- Valletta, Malta. Архів оригіналу за 23 вересня 2012. Процитовано 19 лютого 2013.
  14. ↑ Nicholas de Piro and Vicky Anne Cremona, Costume in Malta: A History of Fabric, Form and Function, Midsea Books, 1998, ISBN 978-9990995954
  15. ↑ Protecting an age-old tradition. Timesofmalta.com. 11 листопада 2012. Процитовано 15 листопада 2016.
  16. ↑ Denaro, Victor F. (1959). Houses in Kingsway and Old Bakery Street, Valletta [Архівовано 2015-11-17 у Wayback Machine.]. Melita historica. Journal of the Malta Historical Society. 2 (4). p. 208.
  17. ↑ Casa Rocca Piccola.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каса_Рокка_Піккола&oldid=43781646