Каспер Денгофф

Каспер Денгофф
пол. Kasper Denhoff
Народився	1 січня 1588(15880101) Біла Підляська, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер	4 липня 1645 Варшава
Країна	Велике князівство Литовське Річ Посполита
Національність	німець
Діяльність	політик
Титул	граф і князь Священної Римської імперії
Посада	воєвода дерптський
Військове звання	ротмістр
Термін	1627—1634 роки
Попередник	Микола Кишка
Наступник	Готхард Ян Тізенхаузен
Конфесія	кальвінізм католицтво
Рід	Денгоффи
Батько	Герард Денгофф
Мати	Маргарита фон Цвайлфельн
Брати, сестри	Ернест Магнус Денгофф і Герард Денгофф (воєвода поморський)
У шлюбі з	Анна Олександра Конецпольська
Діти	3 сина і 1 донька
Герб

Каспер Денгофф (*Kasper Denhoff, 1 січня 1588 — 4 липня 1645) — державний діяч, урядник Речі Посполитої.

Життєпис

Походив з німецького шляхетського роду Денгоффів. Другий син Герарда Денгоффа, воєводи дерптського, і Маргарити фон Цвайлфельн.

Дворянин при дворі польського короля Сигізмунда III Вази. Перехід з кальвінізму до католицтва сприяло стрімкій кар'єрі. Належав до придворної партії. 1620 року оженився на представниці магнатського роду Конецпольських. У 1627 році отримав посаду воєводи дерптського. 1629 року стає старостою велюнським (до 1634 року). У 1632 року був послом (депутатом) від Дерпського воєводства на елекційний сейм, де підтримав кандидатуру Владислава IV Вази.

У 1634 році був призначений воєводою серадзьким. Того ж року стає депутатом Коронного Трибуналу (до 1635 року). У 1635 році отримав титул графа Священної Римської імперії. Від імені Владислава IV Вази вів у Відні дипломатичні перемовини щодо одруження короля Речі Посполитої на австрійській ерцгерцогині Цецилії Ренаті, доньці імператора Священної Римської імперії Фердинанда II. В результаті успішних дій Денгоффа Цецилія Рената стала дружиною Владислава IV, а Каспер Денгофф в 1637 році отримав титул князя Священної Римської імперії. У 1639 році був призначений маршалком королеви Цецилії Ренати.

Побудував для себе резиденції в стилі бароко в Крушині під Радомско (1630 року) і Уязді під Варшавою (1636 рік), а також родинну усипальню в священному місці Ясна Гора. 1639 року отримав староства лемборкське, радомсковське, староства болеславське, малощицьке, собовідзьке, клонівське, лайське, 1644 року — сокальське.

Родина

Дружина — Анна Олександра, донька Олександра Конецпольського, воєводи подільського.

Діти:

• Анна (1621—1656), дружина Богуслава Лещинського, підканцлера коронного
• Олександр (д/н—1671), королівський секретар
• Станислав (д/н—1653), староста велюнський і радомський
• Зигмунд (д/н—1655), староста бидгощський, сокальський, болеславський

Джерела

• Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln, Neue Folge. Vittorio Klostermann, Frankfurt/Main 2002, Band XX, ISBN 978-3-465-03166-6, Tafel 111 u. 117A
• Kilian Heck, Christian Thielemann (Hrsg.): Friedrichstein. Das Schloß der Grafen von Dönhoff in Ostpreußen. Deutscher Kunstverlag, München/Berlin 2006, ISBN 3-422-06593-8; S. 13, 16-20, 22-24, 100, 132.
• Krzysztof Chłapowski, Starostowie niegrodowi w Koronie 1565—1795 Materiały źródłowe, Warszawa, Bellerive-sur-Allier 2017, s. 263.