Каспер Денгофф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каспер Денгофф
пол. Kasper Denhoff
Народився1 січня 1588(15880101)
Біла Підляська, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер4 липня 1645
Варшава
Країна Велике князівство Литовське
Річ Посполита
Національністьнімець
Діяльністьполітик
Титулграф і князь Священної Римської імперії
Посадавоєвода дерптський
Військове званняротмістр
Термін1627—1634 роки
ПопередникМикола Кишка
НаступникГотхард Ян Тізенхаузен
Конфесіякальвінізм
католицтво
РідДенгоффи
БатькоГерард Денгофф
МатиМаргарита фон Цвайлфельн
Брати, сестриЕрнест Магнус Денгофф і Герард Денгофф (воєвода поморський)
У шлюбі зАнна Олександра Конецпольська
Діти3 сина і 1 донька
Герб
Герб

Каспер Денгофф (*Kasper Denhoff, 1 січня 1588 — 4 липня 1645) — державний діяч, урядник Речі Посполитої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з німецького шляхетського роду Денгоффів. Другий син Герарда Денгоффа, воєводи дерптського, і Маргарити фон Цвайлфельн.

Дворянин при дворі польського короля Сигізмунда III Вази. Перехід з кальвінізму до католицтва сприяло стрімкій кар'єрі. Належав до придворної партії. 1620 року оженився на представниці магнатського роду Конецпольських. У 1627 році отримав посаду воєводи дерптського. 1629 року стає старостою велюнським (до 1634 року). У 1632 року був послом (депутатом) від Дерпського воєводства на елекційний сейм, де підтримав кандидатуру Владислава IV Вази.

У 1634 році був призначений воєводою серадзьким. Того ж року стає депутатом Коронного Трибуналу (до 1635 року). У 1635 році отримав титул графа Священної Римської імперії. Від імені Владислава IV Вази вів у Відні дипломатичні перемовини щодо одруження короля Речі Посполитої на австрійській ерцгерцогині Цецилії Ренаті, доньці імператора Священної Римської імперії Фердинанда II. В результаті успішних дій Денгоффа Цецилія Рената стала дружиною Владислава IV, а Каспер Денгофф в 1637 році отримав титул князя Священної Римської імперії. У 1639 році був призначений маршалком королеви Цецилії Ренати.

Побудував для себе резиденції в стилі бароко в Крушині під Радомско (1630 року) і Уязді під Варшавою (1636 рік), а також родинну усипальню в священному місці Ясна Гора. 1639 року отримав староства лемборкське, радомсковське, староства болеславське, малощицьке, собовідзьке, клонівське, лайське, 1644 року — сокальське.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Анна Олександра, донька Олександра Конецпольського, воєводи подільського.

Діти:

  • Анна (1621—1656), дружина Богуслава Лещинського, підканцлера коронного
  • Олександр (д/н—1671), королівський секретар
  • Станислав (д/н—1653), староста велюнський і радомський
  • Зигмунд (д/н—1655), староста бидгощський, сокальський, болеславський

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Detlev Schwennicke: Europäische Stammtafeln, Neue Folge. Vittorio Klostermann, Frankfurt/Main 2002, Band XX, ISBN 978-3-465-03166-6, Tafel 111 u. 117A
  • Kilian Heck, Christian Thielemann (Hrsg.): Friedrichstein. Das Schloß der Grafen von Dönhoff in Ostpreußen. Deutscher Kunstverlag, München/Berlin 2006, ISBN 3-422-06593-8; S. 13, 16-20, 22-24, 100, 132.
  • Krzysztof Chłapowski, Starostowie niegrodowi w Koronie 1565—1795 Materiały źródłowe, Warszawa, Bellerive-sur-Allier 2017, s. 263.