Очікує на перевірку

Фердинанд II Габсбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фердинанд II Габсбург
нім. Ferdinand II
Dei gratia electus Romanorum imperator semper augustus, ac Germaniae, Hungariae, Bohemiae, Dalmatiae, Croatiae, Sclauoniae, Ramae, Seruiae, Gallitiae, Lodomeriae, Cumaniae, Bulgariaeque rex, archidux Austriae, dux Burgundiae, Brabantiae, Styriae, Carinthiae, Carniolae, marchio Morauiae, dux Lucemburgae, ac Superioris et inferioris Silesiae, Wierthembergae et Theckae, princeps Sueuiae, comes Habspurgi, Tyrolis, Ferretis, Kiburgi et Goritiae, landtgravius Alsatiae, marchio sacri Romana imperii supra Anasum Burgouiae, ac Superioris et Inferioris Lusatiae, dominus marchiae Sclauonicae, portus Naonis et Salinarum etc.
Імператор Священної Римської імперії
Правління1619-1637
Коронація9 вересня 1619
ПопередникМатвій Габсбург
НаступникФердинанд III Габсбург
Інші титулиКороль Німеччини
Король Богемії
Король Угорщини
Король Хорватії
Король Галичини та Володимирії
Герцог Штирії
Герцог Каринтії
Герцог Крайни
Ерцгерцог Австрії
Біографічні дані
Народження9 липня 1578(1578-07-09)
Грац
Смерть15 лютого 1637(1637-02-15) (58 років)
Відень
ПохованняІмператорський склеп, Відень, Австрія
ДружинаМарія Анна Баварська
Другий шлюбЕлеонора Гонзага
ДітиФердинанд, Марія-Анна, Цецилія-Рената, Леопольд Вільгельм Австрійський
ДинастіяГабсбурги
БатькоКарл II
МатиМарія Анна Баварська
Нагороди
Орден Золотого руна
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Фердинанд II (нім. Ferdinand II von Habsburg; 9 липня 1578 — 15 лютого 1637). З династії Габсбургів. Король Богемії (1617–1637), Угорщини, титулярний король Галичини та Володимирії (1618–1637), імператор Священної Римської імперії (1619–1637). Син ерцгерцога Середньоавстрійського Карла II і Марії Баварської.

Біографія

[ред. | ред. код]

Дитинство і молодість

[ред. | ред. код]
Юний Фердинанд, Якоб Де Монте 1591/1593

Фердинанд рано втратив батька і виховувався у дядька, баварського герцога Вільгельма. З 1590 року він навчався в Інгольштадтському університеті, де викладали єзуїти. Майбутнього імператора виховували як палкого католика, переконаного в своїй особливій місії. З ранніх років і до самої смерті Фердинанд вважав себе воїном католицької церкви, призначеним від Бога відновити її учення. 1595 року він повернувся у Грац, а вже наступного року вступив у володіння своїм Середньоавстрійським герцогством (до складу якого входили Штирія, Каринтія і Крайна).

Правління

[ред. | ред. код]
Фердинанд зі своїм карликом

За складом характеру Фердинанд був доволі приємною світською людиною. Він легко сходився з людьми, був щедрий, пристрасно любив музику і гаряче захоплювався полюванням. Разом з тим це як державний діяч він був дуже діяльним і ніколи не нехтував своїми обов'язками. Але головною рисою імператора була фанатична відданість католицькій церкві. Єзуїти мали на нього величезний вплив. Двоє з них завжди знаходилися в його передпокої і мали право заходити до нього повсякчас, навіть вночі, для поради і повчання.

Ледве прийнявши владу, молодий герцог почав переслідувати протестантів. Усім, хто не бажав змінювати віросповідання, Фердинанд наказував покидати країну. Через декілька років в австрійських володіннях, де раніше мало не половина населення складалася з лютеран і кальвіністів, не залишилася жодної протестантської церкви.

Оскільки старші двоюрідні брати Фердинанда, Рудольф II і Матвій, не мали синів, його з початку XVII століття почали розглядати як потенційного спадкоємця. З кожним роком він набирав дедалі більше впливу на імперські справи. 1617 року Фердинанд був обраний королем Богемії, а наступного року вступив на угорський престол. Одночасно йшли складні переговори з імперськими князями про обрання Фердинанда імператором Священна Римська Імперія.

У травні 1618 року, спалахнуло повстання в Празі, що послужило прологом до Тридцятирічної війни. Дізнавшись про празькі події, Фердинанд наказав заарештувати головного радника імператора Матвія кардинала Клезеля, який пропонував піти на поступки чехам. Після цього старий імператор Матвій вже нічим не заважав Фердинанду і слухняно підписував всі його укази.

Тридцятирічна війна

[ред. | ред. код]

Тим часом, повстання в Чехії підтримали протестанти у самій Австрії. Чехи під проводом графа Турна рушили на Відень і в червні 1619 року оволоділи його передмістями. Того ж року австрійські бунтівники захопили імператорський палац і зажадали від Фердинанда проголосити релігійну свободу. Один з відважних вождів опозиції, Тонрадель вхопився навіть за ґудзик імператорської куртки і кілька разів штовхнув Фердинанда в груди. На щастя, для Фердинанда в місто якраз вступив вірний йому кавалерійський загін, і бунтівники були налякані гучним звуком труб і покинули палац.

У серпні 1619 року, після смерті Матвія, Фердинанда було обрано імператором. Він вступив на престол за дуже скрутних обставин — тільки-но, розпочалася Тридцятирічна війна, вона йшла з перемінним успіхом, і так і не закінчилася за його життя. Він помер через два роки після Празького миру, передавши імперію своєму сину Фердинанду III Габсбургу.

Сім'я

[ред. | ред. код]

23 квітня 1600 року одружився з Марією Анною (1574—1616), дочкою герцога Баварського Вільгельма V.

Діти:

З 4 лютого 1622  року в шлюбі з Елеонорою Гонзага, дочкою герцога Мантуї Вінченцо I і Елеонори Медічі. Дітей не було.

Родовід

[ред. | ред. код]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Філіп I Вродливий,
Король Кастилії
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд I,
імператор Священної Римської імперії (= 14)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Хуана I,
королева Кастилії
 
 
 
 
 
 
 
Карл II,
ерцгерцог Австрії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II Ягеллончик,
король Богемії
 
 
 
 
 
 
 
Анна I,
королева Угорщини і Чехії (= 15)
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна де Фуа
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд II,
імператор Священної Римської імперії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм IV,
герцог Баварії
 
 
 
 
 
 
 
Альбрехт V,
герцог Баварії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія Якоба Баденська
 
 
 
 
 
 
 
Марія Анна Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фердинанд I,
імператор Священної Римської імперії (= 4)
 
 
 
 
 
 
 
Анна Габсбург
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Анна I,
королева Угорщини і Чехії (= 5)
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Попередник
Матвій Габсбург
Імператор Священної Римської імперії
1619-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург
Попередник
Матвій II Габсбург
Король Богемії
1617-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург
Попередник
Матвій II Габсбург
Король Угорщини
1618-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург
Попередник
Матвій II Габсбург
Король Хорватії
1618-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург
Попередник
Матвій Габсбург
Король Німеччини
1618-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург
Попередник
Матвій II Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами
Король Галичини та Володимирії
титулярний
1618-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург
оскаржувалося іншими претендентами
Попередник
Карл II
Герцог Штирії
1590-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург
Попередник
Карл II
Герцог Каринтії
1590-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург
Попередник
Карл II
Герцог Крайни
1590-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург
Попередник
Альбрехт VII Австрійський
Ерцгерцог Австрії
1619-1637
Наступник
Фердинанд III Габсбург