Біла Підляська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біла-Підляська
Biała Podlaska
Герб Прапор
Герб Прапор
площа Ринок
площа Ринок
Розташування міста Біла-Підляська
Основні дані

52°02′ пн. ш. 23°07′ сх. д. / 52.033° пн. ш. 23.117° сх. д. / 52.033; 23.117

Країна Польща Польща
Регіон Люблінське воєводство
Засноване 1481
Населення 57 783 (2008[1])
Агломерація 70 400
Площа міста 49,4 км²
Густота населення 1170 осіб/км²
Поштові індекси 21-500 до 21-502, 21-506, 21-527
Телефонний код 48 83
Висота над рівнем моря 137 - 150 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.bialapodlaska.pl

Commons-logo.svg Біла-Підляська у Вікісховищі

Бяла-Подляска — (пол. Biała Podlaska) — місто на Підляшші (тепер — у східній Польщі), на річці Кшна, притоці Західного Бугу. Входить до складу Люблінського воєводства. Місто на правах повіту.

Українська громада[ред.ред. код]

Будинок "Української Громади" і редакції "Рідне Слово" в Білій на Підляшші в 1918 році.
Українська торгівельна школа в Білій. 1941 рік.
Курс вчительок дитячих садочків в Білій. 1942 рік.
Похоронна процесія сенатора Івана Пастернака в Білій, 28 травня 1943 року.

Більський деканат холмської дієцезії УГКЦ налічував 14 парафій. У 1874 російський уряд заборонив УГКЦ і насильно запровадив православ'я, що зумовило прийняття частиною українського населення римо-католицького віросповідання і виникнення групи латинників. Тож у 1878 році з 59 274 мешканців Більського повіту було 36120 православних (українців), 13319 іудеїв, 9434 римокатоликів (разом з латинниками-українцями), 233 протестанти і 108 мусульман.[2]

Союз визволення України приступив до створення першого полку Синьожупанніків і 17 січня 1917 року до Білої було відправлено 27 козаків і старшин на чолі з Миколою Шаповалом і двома підстаршинами. 16 квітня 1917 року ще одна група з 25 вояків прибула до міста, a 1 травня того ж року прибуло ще 250 козаків.

В Білій організовано "Українську Громаду", яка як громадська установа що приймала політичні рішення в разі потреби. 26 лютого 1917 року відбулося пленарне засідання "Української Громади" де було прийнято ряд резолюцій. Українським шкільництвом керувала Шкільна рада, яка складалась з місцевих і наддніпрянських вчителів.

23 червня 1917 року у Білій побачив світ Український часопис "Рідне Слово". Редактором часопису був М.Соловій, а керівником друкарських справ - Степан Кордуба.

У міжвоєнний період в місті діяли Курси Українознавства під керівництвом отця Дмитра Павелка, де поширювалися українські книги і преса.

В часі Другої світової війни в Білий працювала філія Українського Центрального комітету під керівництвом бувшого сенатора Івана Пастернака. Початки організованої кооперації припали на часи німецької окупації. В Білій союз носив назву - Підляського Союзу Українських Кооперативів, тому що охоплював не тільки кооперативі Підляського, але й Радинського повітів.

У 1941 році в місті діяла українська торгівельна школа і курси вчительок дитячих садочків.

У місті до 1940-х рр. мешкала відчутна частка українців, яких у ті роки масово виселено звідси. Назва має українське походження.

Пам'ятки[ред.ред. код]

  • Православна кафедральна церква (1582), зруйнована влітку 1938 року тодішньою польською владою після набуття чинності договору 1938 року до конкордату[3] між урядом Польської Республіки та Ватиканом 1925 року[4]

Люди, пов'язані з містом[ред.ред. код]

Міста-побратими[ред.ред. код]

Місто Країна Рік підписання угоди
 Берестя Білорусь Білорусь 1991
 Барановичі Білорусь Білорусь 2002
 Ніор Франція Франція 1999
 Смоленськ Росія Росія 2002

Посилання[ред.ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Biała (Radziwiłłowska, książęca albo Ducalis) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna.
  3. І. Пилипів. Правовий статус Греко-католицької церкви в Другій Речі Посполитій (1925–1939 рр.)
  4. Володимир Вишневський. Трагедія православних церков у Польщі / Пам'ятки України. — К., № 4 за 1990 — № 1 за 1991. — 64 с. — С. 19. ISSN 0131-2685


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.