Катерина-Марія Лотаринзька
| Катерина-Марія Лотаринзька фр. Catherine-Marie de Lorraine | |
 | |
| Народження: |
18 липня 1552[1] Жуенвіль[1] |
|---|---|
| Смерть: |
6 травня 1596[1][2] (43 роки) Париж, Французьке королівство[1] |
| Рід: | Гізи[1] |
| Батько: | Франсуа де Гіз[1] |
| Мати: | Анна д’Есте[1] |
| Шлюб: | Людовик I де Монпансьє[1] |
Катерина-Марія Лотари́нзька (фр. Catherine-Marie de Lorraine; 18 липня 1552, Жуанвіль — 5 травня 1596, Париж) — французька принцеса, членкиня дому Гізів, діячка Католицької ліги, як і її брати, в шлюбі герцогиня де Монпансьє.
Катерина-Марія народилася 18 липня 1552 року, за іншими даними — в 1551 році. Вона — друга дитина Франсуа де Гіза (1519—1563) і його дружини Анни д'Есте (1531—1607). Мала 6 братів, двоє з яких померли в дитинстві і один підлітком. Серед її братів були Генріх I (1550—1588), Шарль[ru] (1554—1611) і Луї II[ru] (1555—1588). Вона та її брати були близькими родичами Валуа і нащадками, за лінією матері, Борджіа.
Виросла в період релігійних воєн.
1570 року стала дружиною Людовика де Монпансьє (1513—1582), старшого від неї на 38 років. Дітей у шлюбі не було. Чоловік помер 23 вересня 1582 року, більше вона не вступала в шлюб[3].
Пізніше їй пропонували в чоловіки одного з королівських міньйонів Жана Луї д'Епернона (1554—1642), але вона відкинула цю пропозицію.
Була вороже налаштована до короля Франції Генріха III і до Бурбонів. Її вважали керівницею Ліги, вороги ображали, вигадуючи плітки. Активно поширювала папери. У січні 1588 року король зажадав, щоб вона покинула Париж.
12 травня 1588 року стався День барикад. Париж охопило повстання, вбито близько 60 солдатів короля і впала Бастилія. Париж опинився в руках Гізів. Король утік до замку Блуа. Катерина носила за поясом ножиці і казала, що постриже короля і закриє його в монастирі.
23 грудня убито її старшого брата Генріха, а 24 грудня молодшого брата Людовика. Вбивства здійснено за наказом короля. Вона зненавиділа короля ще більше.
Генріх III помер 2 серпня 1589 року після удару кинджалом Жака Клемана, вважалося що Катерина вплинула на вбивство.
Королем став Генріх Наваррський. Наступні 5 років вона боролась, але її партія програла.
Генріх прийняв католицтво і 22 березня 1594 тріумфально увійшов у Париж. Вона здалася на милість і попросила її вбити. Генріх сказав, що вона під його захистом. Пізніше покинула Париж, виїхавши в Сен-Жерменський палац, але потім повернулася до Парижа.
Померла 5 травня 1596 року в Парижі, в ніч її смерті вдарив грім. Лестуаль писав, що це явище мало прямий зв'язок зі злим, безладним і бурхливим розумом герцогині, що помирала[4].
- Одна з героїнь романів Дюма-батька «Графиня де Монсоро» і «Сорок п'ять». У романах показана змовницею і спільницею братів у спробах повалення короля Генріха III.
- «Графиня де Монсоро» (Франція, 1923) — роль виконує Мадлен Родріг
- «Графиня де Монсоро» (мінісеріал, 1971) — роль виконує Сильвія Сорель[fr]
- «Графиня де Монсоро» (телесеріал) — у ролі герцогині Олена Амінова
- «Графиня де Монсоро» (Франція, 2008) — роль виконує Анна (Енн) Кейлон[fr]
- ↑ а б в г д е ж и http://genealogy.euweb.cz/lorraine/lorraine6.html
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Catherine-Marie de Lorraine - Histoire de l'Europe. www.histoireeurope.fr. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2022.
- ↑ PITTORESQUE, LA FRANCE (1 січня 1970). 6 mai 1596 : mort de la duchesse de Montpensier (Catherine-Marie de Lorraine). La France pittoresque. Histoire de France, Patrimoine, Tourisme, Gastronomie (fr-FR) . Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | GKG: /g/12323cy7n · MAK: 9810651687105606 · NLP: a0000002036956 · SDBM: 51405 · SUDOC: 181511193 · VIAF: 313568689 |