Клопоцький Євген Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Євген Клопоцький
Особисті дані
Повне ім'я Євген Юрійович Клопоцький
Народження 12 серпня 1993(1993-08-12) (31 рік)
  Берестя, Білорусь
Зріст 182 см
Вага 77 кг
Громадянство Білорусь Білорусь
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб без клубу
Юнацькі клуби
2010—2011 Білорусь «Динамо» (Бр)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2011—2015 Білорусь «Динамо» (Бр) 68 (2)
2016—2017 Білорусь «Торпедо-БелАЗ» 37 (1)
2018—2020 Білорусь «Вітебськ» 57 (5)
2021 Білорусь «Рух» (Б) 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011—2012
2012—2014
2017
Білорусь Білорусь (U-19)
Білорусь Білорусь (U-21)
Білорусь Білорусь Б
7 (1)
22 (1)
2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Євген Юрійович Клопоцький (біл. Яўген Юр'евіч Клапоцкі; нар. 12 серпня 1993, Берестя, Білорусь) — білоруський футболіст, захисник.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Євген Клопоцький народився у білоруському місті Берестя. Займався футболом у місцевій ДЮСШ №5. Після цього потрапив до структури берестейського «Динамо».

2011 року дебютував у команді. Євген переважно залишався гравцем резерву, проте за сезон захисник провів 12 матчів та відзначився одним голом. Наприкінці року вийшов на заміну у кубковому матчі проти БАТЕ, зумів вразити ворота чемпіонів та допоміг своїй команді вийти до наступного раунду Кубку Білорусі. 2012 рік для Євгена вийшов переворотним. Він почав частіше з'являтися в основному складі й закінчив рік з 19-ма проведеними матчами в чемпіонаті та одним забитим м'ячем. У квітні 2013 року після відходу з клубу Віталія Гайдучика став основним центральним захисником і капітаном брестського клубу.

На початку 2014 року капітанство в команді перейшло до Романа Василюка, але Клопоцький залишився основним центральним захисником. Однак у червні 2014 року отримав ще одну травму й до кінця сезону вибув. У лютому 2015 року продовжив контракт з «Динамо»[1]. У травні 2015 року знову отримав травму, а після одужання у вересні — переведений у дубль[2]. У грудні 2015 року через борги «Динамо» перед гравцем БФФ надала Клопоцькому статус вільного агента[3].

У лютому 2016 року після перегляду підписав контракт з «Торпедо-БелАЗ»[4]. У складі жодинського клубу незабаром став основним центральним захисником. Допоміг команді виграти Кубок Білорусі 2015/16, забивав переможні м'ячі в чвертьфіналі проти мінського «Динамо» та в півфіналі проти «Мінська». У фіналі забитими м'ячами не відзначався, але його команда обіграла борисовський БАТЕ. 14 липня 2016 року в другому раунді кваліфікації Ліги Європи наприкінці зустрічі проти угорського «Дебрецена» зумів відзначитися дальнім ударом зі штрафного й принести перемогу білоруській команді (2:1). Завдяки вдалій грі за жодинський клуб отримав виклик до національної збірної Білорусі, хоча у 2016 році за неї так і не дебютував.

У січні 2017 року продовжив угоду з жодинцями[5]. У сезоні 2017 року виходив на поле нерегулярно, чергуючись з іншими гравцями. По завершенні сезону у листопаді 2017 року залишив жодинське «Торпедо-БелАЗ»[6][7].

3 лютого 2018 року підписав контракт із футбольним клубом «Вітебськ»[8], де закріпився у стартовому складі. У другій половині 2019 року не грав через травму, але потім повернувся до команди.

У січні 2021 року залишив «Вітебськ» і невдовзі перейшов до берестейського «Руху»[9][10]. Однак через травму не виступав за берестейську команду. У грудні 2021 року за згодою сторін залишив «Рух»[11].

Кар'єра в збірній

[ред. | ред. код]

Виступав за юнацьку збірну Білорусі, а з 2012 року — основним гравцем молодіжної збірної. На початку 2014 року вдало зіграв на Кубку Співдружності 2014, де став із трьома м'ячами найкращим бомбардиром своєї збірної та допоміг їй завоювати бронзові нагороди[12].

14 липня 2017 року дебютував за другу національну збірну Білорусі на Кубку Короля в Таїланді у матчі проти Буркіна-Фасо (0:0)[13].

Досягнення

[ред. | ред. код]
  • Білорусь У списку 22-ох найкращих футболістів чемпіонату Білорусі: 2016

Статистика виступів

[ред. | ред. код]
Станом на 29 березня 2021 року
Клуб Сезон Ліга Кубки Єврокубки Загалом
Турнір Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
«Динамо» (Берестя) 2011 Вища ліга 12 1 2 1 0 0 14 2
2012 Вища ліга 19 1 1 0 0 0 20 1
2013 Вища ліга 20 0 1 0 0 0 21 0
2014 Вища ліга 12 0 0 0 0 0 12 0
2015 Вища ліга 5 0 4 0 0 0 9 0
«Торпедо-БелАЗ» 2016 Вища ліга 22 1 6 3 4 1 32 5
2017 Вища ліга 15 0 3 0 0 0 18 0
«Вітебськ» 2018 Вища ліга 24 3 2 0 0 0 26 3
2019 Вища ліга 10 0 4 0 0 0 14 0
2020 Вища ліга 23 2 2 0 0 0 25 2
Усього за кар'єру 162 8 25 4 4 1 191 13

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Клопоцкий, Щербо, Нечаев и Соловей продлили контракты с брестским "Динамо" [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Клопоцкий отправлен в дубль брестского «Динамо» и, скорее всего, покинет команду [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Клопоцкий и Шемрук стали свободными агентами. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
  4. Евгений Клопоцкий подписал контракт с "Торпедо-БелАЗ" [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Клопоцкий продолжит карьеру в Жодино [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Девять футболистов покинули "Торпедо-БелАЗ" [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Афанасьев, Зубович, Клопоцкий, Макась, Оганесян, Рекиш и ещё 3 игрока покинули «Торпедо-БелАЗ» [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. «Витебск» подписал контракты с Фурланом и Клопоцким [Архівовано 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Клопоцкий покинул "Витебск" [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. "Рух" объявил о подписании Клопоцкого [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. Евгений Клопоцкий и Виллиам покинули "Рух" [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. 4 мысли о Кубке Содружества. "Все будут в нормальных гетрах. В нормальных бутсах. Во всем нормальном будут" [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. "Кубок короля". Сборная клубов Беларуси в финале уступила команде Таиланда по пенальти [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]