Кожевников Євген Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кожевников Євген Федорович
Народився 7 січня 1906(1906-01-07)
Царицин, Саратовська губернія, Російська імперія
Помер 29 квітня 1979(1979-04-29) (73 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

Євген Федорович Кожевников (нар. 7 січня 1906(19060107), місто Царицин, тепер Волгоград, Російська Федерація — 29 квітня 1979, місто Москва) — радянський державний діяч, міністр транспортного будівництва СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 6—9-го скликань. Член ЦК КПРС у 1961—1976 роках. Герой Соціалістичної Праці (4.02.1975).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині банківського службовця. У 1921 році закінчив єдину трудову школу другого ступеня в місті Астрахані.

У 1922—1927 роках — студент Ленінградського інституту інженерів шляхів сполучення. За час навчання пройшов практику помічника машиніста на Московсько-Казанській залізниці (1924 рік), на відновленні і випробуванні мостів Читинської залізниці (1925 рік), на дослідженнях і будівництві залізниці Термез — Душанбе (1926 рік).

З червня 1927 року працював інженером для технічних занять служби колії Середньоазіатської залізниці в місті Ашхабаді.

У 1927—1928 роках — у Червоній армії: курсант команди однорічників Ленінградської школи військових сполучень імені Фрунзе.

У 1928—1930 роках — помічник начальника дистанції, начальник будівельної дистанції, помічник начальника будівельної дільниці на будівництві Туркестано-Сибірської залізниці.

У 1930—1935 роках — старший виконроб відділу будівництва нових шляхів, технічний керівник, начальник управління «Земзалізбуду» на будівництві Кузнецького металургійного комбінату в місті Новокузнецьку (Сталінську).

У 1935—1936 роках — головний будівельник Кузнецького паровозовагонобудівного заводу.

У 1936—1937 роках — головний інженер контори «Нікельбуду» в місті Орську Оренбурзької області. У 1937—1938 роках — начальник технічного відділу тресту «Орськхалілбуду» в місті Орську. У 1938—1940 роках — головний інженер будівельно-монтажного управління (БМУ) «Орськмідьбуд», головний інженер тресту «Південьуралважбуд» у місті Орську. У 1940—1941 роках — головний інженер будівельно-монтажного управління (БМУ) «Орськметалургбуд».

У липні — жовтні 1941 року — начальник управління промислового будівництва, в 1941—1942 роках — головний інженер, у 1942—1943 роках — керуючий тресту «Південьуралважбуд» у місті Орську Чкаловської області.

Член ВКП(б) з 1942 року.

З червня 1943 по 1944 рік — інженер-експерт Радянської урядової закупівельної комісії в Сполучених Штатах Америки.

У 1944—1945 роках — начальник Головного управління спеціалізованих трестів Народного комісаріату з будівництва СРСР.

У квітні 1945 — грудні 1947 року — начальника управління планування будівельної індустрії Держплану СРСР. У грудні 1947 — листопаді 1949 року — заступник голови Держплану СРСР з питань будівництва.

У 1949—1951 роках — заступник голови Бюро із палива і транспорту Ради міністрів СРСР.

У 1951—1953 роках — помічник заступника голови Ради міністрів СРСР.

У квітні — серпні 1953 року — начальник відділу будівництва висотних будинків Управління справами Ради міністрів СРСР.

У 1953—1954 роках — завідувач відділу будівництва Ради міністрів СРСР.

У квітні — серпні 1954 року — 1-й заступник міністра будівництва СРСР.

4 серпня 1954 — 13 березня 1963 року — міністр транспортного будівництва СРСР.

13 березня 1963 — 2 жовтня 1965 року — голова Державного виробничого комітету із транспортного будівництва при Держбуді СРСР — міністр СРСР.

2 жовтня 1965 — 5 березня 1975 року — міністр транспортного будівництва СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1975 року за великі заслуги перед Комуністичною партією і Радянською державою в розвитку транспортного будівництва Кожевникову Євгену Федоровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З березня 1975 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 29 квітня 1979 року після важкої, тривалої хвороби. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]