Красилов Валентин Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валентин Красилов
Народився1 грудня 1937(1937-12-01)
Київ, СРСР
Помер10 лютого 2015(2015-02-10) (77 років)
Москва, РФ
Місце проживанняРосія[1]
Ізраїль[1]
Країна СРСР
 Росія
 Ізраїль
Діяльністьеволюціоніст, ботанік, палеоботанік
Alma materХарківський державний університет (1961)
Галузьбіологія, геологія
ЗакладГеологічний інститут ДСФ СВ АН СРСР (Владивосток); Біолого-ґрунтовий інститут ДСФ СВ АН СРСР (Владивосток); Палеонтологічний інститут РАН (Москва)
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор геолого-мінералогічних наук
ЧленствоПалеонтологічне товариство Росіїd (1990)[2]
Російська академія природничих наук[2]
Відомий завдяки:палеонтологія, біостратиграфії, палеоботаніка, палеоекологія,
У шлюбі зQ130738510?[1]

Красилов Валентин Абрамович (1 грудня 1937, Київ — 10 лютого 2015, Хайфа) — відомий макроеволюціоніст, біостратиграф та палеоботанік, випускник Харківського університету.

Біографічні деталі

[ред. | ред. код]

Валентин Красилов народився в Києві 1 грудня 1937 року.

1960 року закінчив Харківський університет[3], де вчився на геологічному факультеті, і далі понад 30 років працював на Далекому сході (Владивосток). Зокрема, з 1961 до 1972 року працював у лабораторії палеонтології і стратиграфії Геологічного Інституту Далекосхідного відділення Сибірського філіалу АН. Надалі, з 1972 до 1990 року завідував Лабораторією палеоботаніки Біолого-ґрунтового інституту того ж Далекосхідного відділення.

1994 року переїхав до Москви і з того часу й до виїзду до Ізраїлю (2006), тобто 20 подальших років працював у Палеонтологічному інституті РАН, в якому протягом 12 років (1995—2006) завідував Лабораторією палеоботаніки.

Останні роки свого життя професор Красилов жив і працював у Хайфі, Ізраїль, де він проводив свої дослідження і читав лекції в Інституті еволюції.

Наукові доробки

[ред. | ред. код]

1965 року захистив кандидатську дисертацію за темою «Ранньокрейдяна флора Південного Примор'я та її значення для стратиграфії». З 1973 р. — доктор геолого-мінералогічних наук, дисертація за темою «Палеоекологія рослин та екостратиграфічна кореляція континентальних товщ».

Автор багатьох відомих концепцій у галузі біостратиграфії, палеоекології та палеоботаніки.

Автор 390 публікацій, у тому числі 22 монографій. Найвідоміші з них:

Перелік найважливіших публікацій В. Красилова вміщено на сайті Інституту еволюції, де він працював в останні роки[4].

Визнання

[ред. | ред. код]
  • Професор (1983).
  • Дійсний член Російської академії природничих наук (1993).
  • Почесний член Всеросійського палеонтологічного товариства.
  • Нагороджений медаллю Міжнародного палеоботанічного товариства (1991)
  • Нагороджений премією Ганса Раусинга [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] (1997)[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Маслова Н. П. Памяти учителя: Валентин Абрамович Красилов (01.12.1937–10.02.2015), In Memory of a Teacher: Valentin Abramovich Krassilov (01.12.1937–10.02.2015) // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 3. — С. 112–122. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  2. а б Ивановна Б. Н. Воспоминания о Валентине Абрамовиче Красилове (01.12.1937–10.02.2015), Memoirs about Valentin Abramovich Krassilov (01.12.1937–10.02.2015) // Историко-биологические исследования — 2015. — Т. 7, вып. 4. — С. 133–144. — ISSN 2076-8176; 2500-1221
  3. Дата суперечлива. 1960 наводиться за сайтом ПІНу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  4. Publications V.A. Krassilov // The Institute of evolution (web-site). Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
  5. Присуджується як премія року «За найкращу палеонтологічну працю року». 1996 року її отримав Євген Курочкін, 1998 — Олександр Марков

Джерела

[ред. | ред. код]