Палеоботаніка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботаніка
Diversity of plants image version q.png
Різноманіття рослинного світу
 
Template ШаблониКатегорія КатегоріяEmojione 1F333.svg Портал
Зразки викопних рослин

Палеобота́ніка (палеофітоло́гія, рос. палеоботаника, англ. palaeobotany, fossil botany, paleophytology; нім. Paläobotanik f, Paläophytologie f) — розділ палеонтології, що вивчає морфологію, анатомію, філогенію, палеогеографію викопних рослин та розробляє їхню систематику за відбитками, які збереглися в гірських породах. Назва від грец. παλαιός — стародавній і «ботаніка». Інша назва — палеофітологія.

Значення[ред. | ред. код]

Має велике значення для розробки стратиграфії континентальних, особливо вугленосних, відкладів. Залежно від об'єктів дослідження розрізняють такі галузі палеоботаніки — палеоксилологія (досліджує залишки деревини), палеокарпологія (плоди), палінологія (спори, пилок).

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Brigitte Meyer-Berthaud, S.E. Scheckler, J. Wendt, «Archaeopteris is the Earliest Modern Tree.» Nature, 398, 700–701 (22 April 1999) | doi:10.1038/19516
  • J. Briquet, 1906. Règles internationales de la nomenclature botanique adoptées par le Congrès International de Botanique de Vienne 1905. Fischer, Jena.
  • A. Brongniart, 1822. Sur la classification et la distribution des végétaux fossiles en général, et sur ceux des terrains de sediment supérieur en particulier. Mém. Mus. Natl. Hist. Nat. 8: 203–240, 297–348.
  • C. J. Cleal & B. A. Thomas, 2010. Botanical nomenclature and plant fossils. Taxon, 59, 261–268.
  • W. Greuter, J. McNeill, F. R. Barrie, H. M. Burdet, V. Demoulin, T. S. Filgueiras, D. H. Nicolson, P. C. Silva, J. E. Skog, P. Trehane, N. J. Turland & D. L. Hawksworth, 2000. International Code of Botanical Nomenclature (Saint Louis Code). Koeltz Scientific Books, Königstein.
  • W. J. Jongmans, T. G. Halle & W. Gothan, 1935. Proposed editions to the International Rules of Botanical Nomenclature adopted by the fifth International Botanical Congress Cambridge 1930. Heerlen.
  • J. Lanjouw, C. Baehni, E. D. Merrill, H. W. Rickett, W. Robyns, T. A. Sprague & F. A. Stafleu, 1952. International Code of Botanical Nomenclature: Adopted by the Seventh International Botanical Congress; Stockholm, July 1950. Regnum Vegetabile 3. International Bureau for Plant Taxonomy of the International Association for Plant Taxonomy, Utrecht.
  • J. McNeill, F. R. Barrie, H. M. Burdet, V. Demoulin, D. L. Hawksworth, J. Marhold, D. H. Nicolson, J. Prado, P. C. Silva, J. E. Skog, J. H. Wiersema & N. J. Turland, 2006. International Code of Botanical Nomenclature (Vienna Code): Adopted by the Seventeenth International Botanical Congress; Vienna, Austria, July 2005. Regnum Vegetabile 146. Gantner, Ruggell.
  • H. H. Thomas, 1935. Proposed additions to the International Rules of Botanical Nomenclature suggested by British palæobotanists. Journal of Botany, 73, 111.
  • Charles H. Wellman, Peter L. Osterloff and Uzma Mohiuddin, «Fragments of the Earliest Land Plants.» Nature, 425, 282–285 (18 September 2003) | doi: 10.1038/nature01884
  • Jurassic Park plants Plants that lived when dinosaurs roamed the earth.
  • Рудая Н. А. ПАЛИНОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ (учебно-методическое пособие для археологов)