Красилов Валентин Абрамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валентин Красилов
KrassilovVA.jpg
Народився 1 грудня 1937(1937-12-01)
Київ, СРСР
Помер 10 лютого 2015(2015-02-10) (77 років)
Москва, РФ
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Flag of Israel.svg Ізраїль
Діяльність еволюціоніст, ботанік
Alma mater Харківський державний університет (1961)
Галузь біологія, геологія
Заклад Геологічний інститут ДСФ СВ АН СРСР (Владивосток); Біолого-ґрунтовий інститут ДСФ СВ АН СРСР (Владивосток); Палеонтологічний інститут РАН (Москва)
Звання професор
Ступінь доктор геолого-мінералогічних наук
Відомий завдяки: палеонтологія, біостратиграфії, палеоботаніка, палеоекологія,

Красилов Валентин Абрамович (1 грудня 1937, Київ — 10 лютого 2015, Хайфа) — відомий макроеволюціоніст, біостратиграф та палеоботанік, випускник Харківського університету.

Біографічні деталі[ред. | ред. код]

Валентин Красилов народився в Києві 1 грудня 1937 року.

1960 року закінчив Харківський університет[1], де вчився на геологічному факультеті, і далі понад 30 років працював на Далекому сході (Владивосток). Зокрема, з 1961 до 1972 року працював у лабораторії палеонтології і стратиграфії Геологічного Інституту Далекосхідного відділення Сибірського філіалу АН. Надалі, з 1972 до 1990 року завідував Лабораторією палеоботаніки Біолого-ґрунтового інституту того ж Далекосхідного відділення.

1994 року переїхав до Москви і з того часу й до виїзду до Ізраїлю (2006), тобто 20 подальших років працював у Палеонтологічному інституті РАН, в якому протягом 12 років (1995—2006) завідував Лабораторією палеоботаніки.

Останні роки свого життя професор Красилов жив і працював у Хайфі, Ізраїль, де він проводив свої дослідження і читав лекції в Інституті еволюції.

Наукові доробки[ред. | ред. код]

1965 року захистив кандидатську дисертацію за темою «Ранньокрейдяна флора Південного Примор'я та її значення для стратиграфії». З 1973 р. — доктор геолого-мінералогічних наук, дисертація за темою «Палеоекологія рослин та екостратиграфічна кореляція континентальних товщ».

Автор багатьох відомих концепцій у галузі біостратиграфії, палеоекології та палеоботаніки.

Автор 390 публікацій, у тому числі 22 монографій. Найвідоміші з них:

Перелік найважливіших публікацій В. Красилова вміщено на сайті Інституту еволюції, де він працював в останні роки[2].

Визнання[ред. | ред. код]

  • Професор (1983).
  • Дійсний член Російської академії природничих наук (1993).
  • Почесний член Всеросійського палеонтологічного товариства.
  • Нагороджений медаллю Міжнародного палеоботанічного товариства (1991)
  • Нагороджений премією Ганса Раусинга [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.] (1997)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дата суперечлива. 1960 наводиться за сайтом ПІНу [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  2. Publications V.A. Krassilov // The Institute of evolution (web-site). Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015. 
  3. Присуджується як премія року «За найкращу палеонтологічну працю року». 1996 року її отримав Євген Курочкін, 1998 — Олександр Марков

Джерела[ред. | ред. код]