Координати: 45°14′56″ пн. ш. 35°48′17″ сх. д. / 45.24889° пн. ш. 35.80472° сх. д. / 45.24889; 35.80472
Очікує на перевірку

Красногірка (Керченський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Красногірка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Керченський район
Рада Красногірська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01100250010014504
Облікова картка Красногірка 
Основні дані
Населення 998
Поштовий індекс 98233
Телефонний код +380 6557
Географічні дані
Географічні координати 45°14′56″ пн. ш. 35°48′17″ сх. д. / 45.24889° пн. ш. 35.80472° сх. д. / 45.24889; 35.80472
Місцева влада
Адреса ради 98233, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, с. Красногірка, вул. Шкільна, 35
Карта
Красногірка. Карта розташування: Україна
Красногірка
Красногірка
Красногірка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Красногірка
Красногірка
Мапа
Мапа

CMNS: Красногірка у Вікісховищі

Красногі́рка (до 1945 — Кєнєґє́з, крим. Kenegez) — село Керченського району Автономної Республіки Крим.

Відстань від райцентру до населеного пункта становить 54 кілометрів по прямій.[1]

Розташоване за 7 км на північ від залізничної станції Сім Колодязів. За півтора кілометри від села проходить автодорога Керч-Феодосія.

За даними сільради на 2009 рік, площа 5,9 тис. га, населення 920 осіб, кількість дворів 353.[2]

День села 24 серпня.

Нині у селі розташовані: Будинок культури, загальноосвітня школа, якою навчається 110 учнів; дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 9.72 %
кримськотатарська 30.46 %
російська 56.51 %
інші 0.9 %

Історія

[ред. | ред. код]

Поблизу сусіднього села Карса виявлено залишки двох поселень доби ранньої і пізньої бронзи.[4]

Село відомо з часів Кримського ханства, в останній його період Кенекес входив до Арабатського кадилика Кефінського каймаканства, перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму… 1784 року.[5]

За Відомістю про кількість селищ, назви оних, у них дворів … що у Феодосійському повіті від 14 жовтня 1805 року, в селі Коп-Кенегез був 21 двір і 100 жителів.

В результаті еміграції кримських татар внаслідок політики російської адміністрації, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, село заселено росіяннами з різних місць, тоді ж у селі з'явилася німецька католицько-лютеранська колонія. Відповідно до «Списку населених місць Таврійської губернії за даними 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Коп-Кенегез (або Полтарач) — володарське село німецьких колоністів з 12 дворами та 38 жителями при криницях.[6]

Згідно зі Списком населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом 17 грудня 1926 року, в селі числилося 95 дворів, з них 89 селянських, населення становило 426 осіб (211 чоловіків та 215 жінок). У національному відношенні враховано: 376 німців, 12 росіян, 6 українців, 16 вірмен, 2 євреї, 1 білорус, 7 записано у графі «інші», діяла німецька школа.[7]

У 1941 році німці з села були депортовані, у 1944 році село заселили російськими колгоспниками.

21 серпня 1945 року Указом Президії Верховної Ради РРФСР Кенегез було перейменовано на Красногірку.[8]

У 1960 р. створено колгосп «Червоний прапор», у якому процвітало рослинництво і тваринництво, функціонували ремонтні майстерні.

У 2023 році у проєкті Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим» село запропоновано перейменувати на Кенегез.[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Село Красногірка: онлайн путівник Красногіркою. travels.in.ua (англ.). Процитовано 22 жовтня 2024.
  2. СЕЛО КРАСНОГОРКА - Города и села Украины. Автономная республика Крым. Город Севастополь 2009 - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Процитовано 5 листопада 2024.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
  5. ДОКУМЕНТЫ->КРЫМ->КАМЕРАЛЬНОЕ ОПИСАНИЕ КРЫМА (1784)->ЧАСТЬ 4. www.vostlit.info. Процитовано 5 листопада 2024.
  6. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Вып. 41 : Таврическая губерния. - 1865. elib.shpl.ru. Процитовано 5 листопада 2024.
  7. Файл:Список населенных пунктов Крымской АССР.pdf — Википедия (PDF). commons.wikimedia.org (рос.). Процитовано 5 листопада 2024.
  8. Указ Президиума ВС РСФСР от 21.08.1945 № 619/3 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 5 листопада 2024.
  9. Повідомлення про оприлюднення проєкту Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим».