Краснощок Юрій Іванович
| Юрій Краснощок | ||||
|---|---|---|---|---|
| Краснощок Юрій Іванович | ||||
 | ||||
| Народився | 30 квітня 1927 Чернігів, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Помер | 23 вересня 2009 (82 роки) | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник, публіцист | |||
| Alma mater | Факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1962) | |||
| Мова творів | українська | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
|
| ||||
Юрій Іванович Краснощок (нар. 30 квітня 1927, Чернігів — пом. 23 вересня 2009) — український письменник та публіцист, член Національної спілки письменників України (з 27 травня 2002).
Народився 30 квітня 1927 року в Чернігові. Учасник бойових дій німецько-радянської війни. Закінчив у 1962 році факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.
Автор книжок документальних детективів:
- «Смерч»,
- «Гільйотина для маршалів»,
- «Диявольська гра»,
- «Лідера знайти і знищити!!!»,
- «Агент в комбінації»;
п'єс:
- «Магічна сімка»,
- «Оранжевий скорпіон»;
збірок памфлетів, гуморесок, фейлетонів:
- «Муха в патоці»,
- «Рецепти кохання».
15 серпня та 27 жовтня 1998 р. в газеті «Урядовий кур'єр» було надруковано під рубрикою «Версії» статті «Пекло Хрещатика» та «Ціна, яку сплачуємо…» Юрія Краснощока, де він звинуватив НКВСників у вчиненні «…засекречених страшних злочинів…», зокрема — «…знищення культурного центру Києва та Хрещатика…», застосовуючи «…таємничу зброю — радіоміни Ф-10». Ці публікації викликали хвилю обурення в учасників більшовицького підпілля в роки німецько-радянської війни. Також Юрій Краснощок звинуватив Сталіна, Берію та енкавеесівців в тому, що ті своїми терористичними підривами і підпалами в Києві спровокували бузувірське знищення гітлерівцями євреїв в Бабиному Яру. Українська студія телевізійних фільмів за сценарієм Юрія Краснощока відзняла телевізійний фільм «Розстріляна незалежність» про те, як спеціальні терористичні бригади НКВС підірвали в 1941 році культурний центр міста Києва, вулицю Хрещатик та Успенський собор Києво-Печерської лаври[1].
- Лауреат премії імені І. Багряного
- Лауреат премії Спілки журналістів «Золоте перо».
- Стипендіат Президента України в галузі журналістики[1].
- ↑ а б ЮРІЙ КРАСНОЩОК. РОЗШУКУЮТЬСЯ ДЕРЖАВНІ ЗЛОЧИНЦІ. ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ДЕТЕКТИВ. журнал «Вітчизна» № 11-12 2008 року.
- Краснощок Юрій Іванович. Віртуальний музей Інституту журналістики.