Кривий Василь Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кривий Василь Дмитрович
Народився1 січня 1947(1947-01-01)
Козиряни, Кельменецький район, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Помер19 жовтня 2017(2017-10-19) (70 років)
Країна Україна
Діяльністьжурналіст
Alma materЧНУ імені Юрія Федьковича
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України
Нагороди

Василь Дмитрович Кривий (1 січня 1947(19470101), с. Козиряни, Кельменецький район, Чернівецька область — 19 жовтня 2017) — український журналіст, народознавець, фольклорист, літератор, член НСЖУ, заслужений журналіст України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 01.01.1947 р. в с. Козиряни Кельменецького району. Закінчив Лівинецьку СШ, філологічний факультет Чернівецького державного університету (1970). Працював учителем. З 1992 р. — літпрацівник, завідувач відділу, відповідальний секретар, заступник редактора, головний редактор газети «Наддністрянська правда» — «Рідне слово».

Творча діяльність

[ред. | ред. код]

З публіцистичними статтями, нарисами, есе виступав в газетах «Літературна Україна», «Буковина», «Буковинське віче», «Доба». Удостоєний премії імені В'ячеслав Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики («Пуста хата», Буковина, 2003). Автор публіцистичних книг: "Веселка над «Дністром-рікою» (2006), «Животоки» (2006), «Убієні голодом» (2010); роману-хроніки «Козиряни». Автор і ведучий ряду фольклорно-етнографічних дійств: «Осінь весільна» та інших.

Нагороди, відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Заслужений журналіст України.
  • Почесна грамота Національної спілки журналістів України.
  • Лауреат премії імені В’ячеслава Чорновола.
  • Лауреат краєзнавчої премії імені Олекси Романця.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Василь Дмитрович Кривий / Інформаційний простір Буковини на початку третього тисячоліття. - Чернівці : Видавничий дім «Букрек», 2012. – С. 212-213.
  • Кривий Василь Дмитрович. / Юхим Гусар // На обширах часу. Календар січня [Серія «Золоті імена Буковини»]. – Чернівці : ВІЦ «Місто», 2022. – С.10-11.