Лакей
Лаке́й (також льокай[1][2]) (фр. laquais — «солдат», «слуга, прислуга») — слуга в домі господаря, шинку, готелі чи іншому публічному закладі[1].
Традиційним одягом лакеїв була ліврея. Старший лакей називався дворецьким.
У переносному сенсі слово «лакей» (а також «лакиза», «лакуза») означає «підлабузник»[1][3].
- ↑ а б в Лакей // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Льокай // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
- ↑ Лакиза // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
