Ландрюкен (тунель)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ландрюкен
Дата створення / заснування 1986
Зображення
Названо на честь Q1520429?
Країна  Німеччина
Адміністративна одиниця Кальбах
Шлюхтерн
Зіннталь
Обмеження швидкості 69 метр на секунду
Вартість 320 700 000 німецька марка
Оператор Deutsche Bahn
Дата офіційного відкриття травень 1988
Дата/час прийняття в експлуатацію травень 1988
Проходить над/під Q1520429?
Несе на собі Високошвидкісна залізниця Ганновер–Вюрцбург
Довжина або відстань 10 779 м
Дорожня карта
Мапа
CMNS: Ландрюкен у Вікісховищі

Координати: 50°24′22″ пн. ш. 9°39′02″ сх. д. / 50.40630000002777678° пн. ш. 9.650830000027777800° сх. д. / 50.40630000002777678; 9.650830000027777800

Ландрюкенський тунель (нім. Landrücken Tunnel) — залізничний тунель на швидкісній залізничній лінії Ганновер-Вюрцбург. Завдовжки 10 779 м це найдовший тунель Німеччини.

Географія[ред. | ред. код]

Тунель знаходиться на сході Гессена між станціями Фульда та Вюрцбург. Між північним порталом у Кальбах (50° 24′ 22″N, 9° 39′3″E) та південним порталом у Моттгерса (50° 18′35″N, 9° 39′47″E) він перетинає хребет Ландрюкен, що є вододілом річок Фульда і Майн.

Опис тунелю[ред. | ред. код]

Двоколійний тунель Ландрюкен був побудований новоавстрійським методом прокладання тунелів[en], що прямує від північного порталу «Баулос-Північ», та двох бокових порталів («Баулос-Середній» та «Баулос-Південь»). Крім того, було встановлено три шахти для вентиляції під час проходження тунелю.

Тунель відкрився в 1988 році із загальним перерізом тунелю від 100 до 110 м² та максимальним похилом 1,25 %. Він перевершив тунель Кайзера-Вільгельма біля Кохема як найдовший залізничний тунель Німеччини.

Поза північним порталом тунелю на висоті 380 метрів знаходиться найвища точка швидкісної залізничної лінії Ганновер-Вюрцбург.

Технічні дані[ред. | ред. код]

  • довжина: 10,779 м
  • рік відкриття: 1988
  • колій: дві
  • відстань між коліями колії: 4,70 м (15,4 футів)
  • площа перетину тунелю: 100-110 м²
  • найкрутіший градієнт: 1,25%
  • обмеження швидкості: 250 км/год
  • обладнання: електрифікація, сигналізація LZB, радіо "Zugfunk", GSM-R, BOS-Funk, C-Netz (1992 — 2000 рр.), GSM900 / 1800 (T-mobile, Vodafone та Eplus з середини 2006 р.), FM радіо , система вимірювання напрямку вітру, два аварійних виходи)

Посилання[ред. | ред. код]