Левицький Федір Васильович

Левицький Федір Васильович
Народився	2 (14) травня 1858(1858-05-14) Новоукраїнка
Помер	19 лютого 1933(1933-02-19) (74 роки) Чернігів
Громадянство	Російська імперія →  УРСР
Діяльність	актор
У шлюбі з	Квітка Лідія Костянтинівна
Нагороди	Заслужений артист України

|підпис зображення=

Фе́дір Васи́льович Леви́цький (* 2 (14) травня 1858(18580514), Новоукраїнка — † 19 лютого, 1933 Чернігів). Український актор, режисер, театральний діяч, перекладач, драматург, заслужений артист УСРР з 1926 року.

Левицький Федір Васильович

У 1877 році закінчив духовну семінарію, вчителював у Новоукраїнці в 1877—1887, 1881 року заснував аматорський театральний гурток.

Життєпис

1886 року познайомився з Марком Лукичем Кропивницьким, який саме набирав новий склад — прибув до Новоукраїнки разом з Онисимом Сусловим, тоді ж до трупи прийняли Є. Зарницьку.

У 1888—1892 роках працював у трупах М. Кропивницького, першу роль як професіональний актор виконав у Бєлгороді.

Згодом у М. Садовського, вісім років в трупі О. Суслова.

1903 року підписав контракт в російську оперетку Бауера, але антрепренер Федір Волик взяв його до своєї трупи на збільшену платню та виплатив Бауерові «неустойку».

З 1905 до 1908 року керував власною трупою у Кременчуці разом з Л. Квіткою; після того знову працював в трупі Суслова.

В 1909—1917 роках працює в театрі М. Садовського в Києві.

У 1917—1919 — в Національному зразковому театрі та Державному драмтеатрі.

Після розпуску денікінцями українських театрів виїхав з родиною до Нової Басані; там вчителював, був режисером та артистом аматорського гуртка.

В 1925—1929 роках — в Українському драматичному театрі ім. Т. Шевченка (з 1927 у Дніпропетровську).

Протягом 1930—1931 років — в українському театрі «Жовтень» у Ленінграді, сезон розпочався виставою І. Микитенка «Диктатура». В цьому театрі виступали також, зокрема, Сидоренко Євгенія та Юлія Шостаківська.

Виконував ролі:

• Подкольосін («Одруження» М. Гоголя),
• Солопій Черевик («Сорочинський ярмарок» за Гоголем),
• Мусій Копистка («97» Куліша),
• Юсов («Тепленьке місце» Островського),
• Кобус («Загибель Надії» Гейєрманса),
• Писар («Бурлака» Карпенка-Карого),
• Кукса («Пошились у дурні» Кропивницького),
• Осип і Земляника («Ревізор» Гоголя),
• Солопій Черевик («Сорочинський ярмарок» М. Старицького),
• Пікалов («Любов Ярова» Треньова).

Джерела

• Левицький
• Лексика [Архівовано 17 вересня 2012 у Wayback Machine.]
• Слово про Федора Левицького [Архівовано 16 грудня 2013 у Wayback Machine.]