Леопольд Гуттерер

Леопольд Гуттерер
нім. Leopold Gutterer
Гуттерер — крайній праворуч (1943).
Народився	25 квітня 1902(1902-04-25) Баден-Баден, Велике герцогство Баденське, Німецька імперія
Помер	27 грудня 1996(1996-12-27) (94 роки) Аахен, Aachend, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна	Німеччина
Діяльність	політик, журналіст
Знання мов	німецька
Членство	СС і СА
Військове звання	Бригадефюрер СС
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди	Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років у СС» (12 років) Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Золотий партійний знак НСДАП Німецький Олімпійський знак 1-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Великий офіцер ордена Корони Італії Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Леопольд Гуттерер (нім. Leopold Gutterer; 25 квітня 1902, Баден-Баден — 27 грудня 1996, Аахен) — німецький державний діяч, один з керівників нацистської пропаганди, бригадефюрер СС.

Біографія

23 травня 1925 року вступив в НСДАП (квиток №6275), 4 липня 1927 року — в СС (посвідчення №1028). Займався організацією урочистих маршів і маніфестацій, парадів і оглядів. З 1930 року — завідувач пропагандою в гау Ганновер. Був видавцем партійної газети в Геттінгені. Був добре знайомий з Йозефом Геббельсом і в 1933 році був запрошений ним в Імперське міністерство народної освіти і пропаганди, де став консультантом з питань організації мітингів і державних заходів. В 1937 році очолив Управління пропаганди — найважливіше в міністерстві. З 1938 року керував справами міністерства. В травні 1941 року Геббельс, який ненавидів свого статс-секретаря Карла Ганке, скористався його призначенням на пост гауляйтера і призначив статс-секретарем Гуттерера. В разі відсутності Геббельса вів щоденні наради з високопоставленими співробітниками міністерства, передаючи їм директиви свого шефа. За словами очевидців, був «людиною, котра бажала служити, не суперечачи, і підлабузником, орієнтованим лише на особистий успіх», його також характеризують як «необтесаного, банального оратора і особистість, не здатну нікого надихнути», і одночасно, як «людину невимовної енергії і здатності ретельно вникнути в усі деталі». З 1941 року також був офіцером зв'язку при Імперському міністерстві східних окупованих територій. Був замішаний в незаконних операціях на чорному ринку, що привело його до кінця кар'єри, але завдяки заступництву Геббельса Гуттерер не переслідувався за свої махінації і був призначений генеральним директором Universum Film AG. Згодом Гуттерера призвали унтерофіцером у вермахт, а в кінці війни він вступив добровольцем у війська СС винищувачем танків. Був взятий в полон американськими військами. Незабаром після звільнення в жовтні 1947 року був заарештований і засуджений до 5 років ув'язнення в трудовому таборі. 14 грудня 1948 року на процесі з денацифікації визнаний «головним злочинцем» і був засуджений до 1 року таборів, позбавлення пенсії, конфіскації 80% майна і 8 років професійних обмежень. В 1960-х роках став директором театру в Аахені.

Звання

• Урядовий радник (1 травня 1933)
• Старший урядовий радник (1 січня 1935)
• Міністерський радник (20 квітня 1937)
• Імперський керівник управління НСДАП (18 липня 1937)
• Оберштурмбанфюрер СС (1 лютого 1938)
• Міністерський директор (20 квітня 1938)
• Штандартенфюрер СС (11 вересня 1938)
• Оберфюрер СС (10 вересня 1939)
• Бригадефюрер СС (9 листопада 1940)
• Статс-секретар (24 травня 1941)

Нагороди

• Почесний знак гау Гессен-Нассау-Південь 1923
• Почесний знак гау Баден
• Почесний знак Націонал-соціалістичного союзу німецьких студентів в сріблі
• Почесний кут старих бійців
• Німецький Олімпійський знак 1-го класу
• Золотий партійний знак НСДАП
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го класу (12 років)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Орден Корони Італії, великий офіцерський хрест
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу

Література

• Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.