Луганько Ніна Пилипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луганько Ніна Пилипівна
Народження12 квітня 1937(1937-04-12) (87 років)
Миргород, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
НавчанняМиргородський керамічний технікум (1959)
Діяльністьхудожниця
ПрацівникДовбиський порцеляновий завод і Полтавський порцеляновий завод
ПартіяКПРС

Ніна Пилипівна Луганько́ (нар. 12 квітня 1937, Миргород) — українська художниця декоративно-ужиткового мистецтва.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 12 квітня 1937 року в місті Миргороді (нині Полтавська область, Україна). 1959 року закінчила Миргородський керамічний технікум (викладачі Т. Богданова, Т. Мірошниченко, О. Сухаревський).

Після здобуття фахової освіти працювала на Довбиському порцеляновому заводі. Член КПРС з 1966 року. У 1969—1992 роках — художниця Полтавського порцеляновогоу заводу.

Творчість

[ред. | ред. код]

Створювала сувеніри та порцеляновий посуд, розписувала чайні, кавові та столові сервізи. Серед робіт:

  • набори — «Ходить гарбуз по городу», «У нашого Омелечка невеличка сімеєчка» (обидва — 1966);
  • мініатюрна пластика — «Хліб-сіль», «Козак», «Парубок», «Молодичка» (усі — 1967);
  • декоративні тарелі — «Козацькому роду нема переводу» (1967), «Енеїда» (1970), «Рушничок» (1979);
  • сервізи — «Чорнобривці» (1972), «Свято» (1974), «Привіт з Украї­ни», «Щедрий вечір» (обидва — 1990);
  • сувеніри-куманці (1973);
  • чайнички — «Самоварчик», «Ювілейний» (обидва — 1985);
  • подарунковий набір «Голубка» (1987).

Брала участь в обласних, всеукраїнських мистецьких виставках з 1960-х років, зарубіжних — з 1984 року.

Окремі роботи зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві, Полтавських краєзнавчому і художньому музеях, Літературно-меморіальному музеї Івана Котляревського, Сумському художньому музеї.

Література

[ред. | ред. код]