Любецьке право

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Любецьке право (нім. Lübisches Recht) — одна з систем феодального міського права Північної Європи, Північної і Центральної Німеччини та регіонів узбережжя Балтийського та Північного морів (поряд з гамбурзьким, кульмським, магдебурзьким правом).

Історія формування і розвитку

[ред. | ред. код]

Формування Любецького права почалося зі становлення міста Любека в якості вільного імперського міста.
Отримані 1160 від Генріха Лева (герцога Саксонії та Баварії) права були розширені 1188 Фрідріхом І Барбароссою, 1226 — Фрідріхом II Гогенштауфеном та постановами любецького суду шеффенів (засідателів).


Посилання

[ред. | ред. код]