Лілья Альфредсдоттір
| Лілья Альфредсдоттір | |
|---|---|
| ісл. Lilja Alfreðsdóttir | |
 | |
| Міністр туризму, торгівлі та культури Ісландії | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 28 листопада 2021 |
| Міністр науки, освіти та культури Ісландії | |
| 30 листопада 2017 — 28 листопада 2021 | |
| Народився | 4 жовтня 1973 (51 рік) Рейк'явік, Ісландія |
| Відомий як | політична діячка, економістка |
| Країна | Ісландія |
| Alma mater | Колумбійський університет |
| Політична партія | Прогресивна партія |
| Батько | Alfreð Þorsteinssond |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Лілья Деґг Альфредсдоттір (ісл. Lilja Dögg Alfreðsdóttir; нар. 4 жовтня 1973) — ісландський політичний і державний діяч. Заступник лідера Прогресивної партії. Чинний міністр туризму, торгівлі та культури Ісландії з 28 листопада 2021 року. Депутат Альтингу з 2016 року. У минулому — міністр науки, освіти та культури Ісландії (2017—2021), міністр закордонних справ Ісландії (2016—2017)[1][2][3][4].
Лілья народилася 4 жовтня 1973 року[3] у Рейк'явіку. Її батько Альфред Торстейнссон (Alfreð Þorsteinsson; 1944—2020) був політиком від Прогресивної партії, членом міської ради Рейк'явіка, журналістом газети «Timinn» (1962—1977) і головою футбольного клубу «Фрам» (1972—1976, 1989—1994). Її мати Гвюдні Крістьяунсдоттір (Guðný Kristjánsdóttir; нар. 1949) — гравер[2].
У 1993 році закінчила Рейк'явікську гімназію. За програмою студентського обміну вивчала політичну історію Східної Азії у 1993—1994 роках у Жіночому університеті Іхва у Сеулі, Південна Корея. У 1998 році закінчила Університет Ісландії, здобула ступінь бакалавра з політології. У 1998 році за програмою студентського обміну вивчала макроекономіку та філософію в Університеті Міннесоти. У 2001 році здобула ступінь магістра міжнародної економіки у Колумбійському університеті у Нью-Йорку[2].
У 2001—2010 роках та у 2013—2014 роках Лілья працювала у Центральному банку Ісландії, у 2010—2013 роках — радником у Міжнародному валютному фонді (МВФ), економічним радником в апараті прем'єр-міністра Сігмюндюра Давида Гюннлейгссона у 2014—2015 роках. У 2006—2010 роках була заступником голови комітету з освіти Рейк'явіка[2].
За результатами дострокових парламентських виборів 2016 року її обрали депутатом Альтингу в окрузі Південний Рейк'явік. На наступних дострокових виборах 2017 року її переобрали: вона отримала 2897 голосів. На виборах 2021 року вона отримала 4077 голосів[2][3].
7 квітня 2016 року стала міністром закордонних справ Ісландії під керівництвом прем'єр-міністра Сігюрдюра Інгі Йоуганнссона. Вона обіймала посаду до 11 січня 2017 року[2][3].
На партійному з'їзді у жовтні 2016 року висунула кандидатуру на посаду лідера Прогресивної партії, отримала 3 із 703 голосів. Лідером став Сігюрдюр Інгі Йоуганнссон, який отримав 329 голосів і змінив Сігмюндюра Давида Гюннлейгссона[1]. Лілья Альфредсдоттір обрали заступником лідера партії[2].
30 листопада 2017 року стала міністром науки, освіти та культури Ісландії під керівництвом прем'єр-міністра Катрін Якобсдоуттір[2][3].
28 листопада 2021 року стала міністром туризму, торгівлі та культури Ісландії у Катрін Якобсдоуттір[4].
Лілья одружена з Магнусом Оскаром Гафстейнссоном (Magnús Óskar Hafsteinsson; нар. 1975), економістом Міністерства фінансів Іспанії. Пара виховує двох дітей: сина Ейстейдна Альфреда (Eysteinn Alfreð; нар. 2007), донька Сігні Стейнтоуру (Signý Steinþóra; нар. 2009)[5].
- ↑ а б Бывшего премьера Исландии не переизбрали главой Прогрессивной партии из-за «Панамских документов». Newsru.com. 4 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- ↑ а б в г д е ж и Lilja D. Alfreðsdóttir. Mennta- og menningarmálaráðherra (ісл.). Stjórnarráðið. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
- ↑ а б в г д Lilja Alfreðsdóttir (англ.). Alþingi. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 17 листопада 2021.
- ↑ а б Lilja Alfreðsdóttir. Minister of Tourism, Trade and Culture (англ.). Government of Iceland. 28 листопада 2021. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
- ↑ Lilja D. Alfreðsdóttir. Mennta- og menningarmálaráðherra (ісл.). Stjórnarráðið. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
