Лінь Хуаймінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лінь Хуаймінь
трад. китайська: 林懷民
Народився19 лютого 1947(1947-02-19)[1][2][3] (77 років)
Xingang Townshipd, Округ Цзяі, Провінція Тайвань, Республіка Китай (1912—1949)
Країна Тайвань
Місце проживанняБалі
Діяльністьтанцюрист, письменник, хореограф
Alma materНаціональний університет Ченчіd і Університет Айови
Знання мовпутунгуа
БатькоLin Chin-shengd
Нагороди
IMDbID 3378519

Лінь Хуаймінь (кит. трад. 林懷民, спр. 林怀民, піньїнь: Lín Huáimín, англ. Lin Hwai-min, народився 19 лютого 1947) — тайванський танцівник, хореограф і письменник. Засновник і художній директор театру «Юньмень» («Захмарні ворота»).

Роботи Лінь Хуайміня привернули помітну міжнародну увагу (зокрема, газета Berliner Morgenpost назвала його "найбільш значним хореографом Азії"). Лауреат премії Семюела Скріппса / ADF за досягнення в галузі сучасного танцю (США).

З 14 років почав публікувати свою прозу в літературному додатку газети «Ляньхебао». Опублікував кілька збірок оповідань і есе «Метаморфози веселки» (1968), «Цикада» (1969), «Про танець» (1981, 1989), «Розминутися» (1989)," «Галасливі цикади і галасливі лотоси тлумачать про дев'ять од» (1993). Тайванський письменник Бай Сяньюн, з яким Лінь Хуайміня пов'язує тривала дружба, одного разу так сказав про його оповідання 1960-х років: "молоді люди в оповіданнях Лінь Хуайміня все ще блукають у світі соціальних проблем, але, боюся, вони не змогли б винести „почуття занепокоєння про країну“ в той час"[4].

Постановки

[ред. | ред. код]
  • 1974 — Свято холодної їжі (танець)
  • 1975 (2 вересня) — Легенда про Білу Змію
  • 1978 — Спадщина
  • 1979 — Ляо Тянь-Дін
  • 1983 — Сон у Червоному теремі
  • 1984 — Приношення весні. Тайбей 1984
  • 1985 — Земля мрій
  • 1986 —Моя ностальгія, мої пісні
  • 1989 — Елегія (Первісна назва "Сьогодні чотири години дня 8 червня 1989-го року...", в пам'ять про події на площі Тяньаньмень)
  • 1991 — Гра у відкриту і блеф
  • 1993 — Дев'ять наспівів
  • 1994 — Пісні скитальців - Виставу «Пісні скитальців» Лінь Хуаймінь створив у 1994 році, використавши парадоксальне поєднання літературного та музичного матеріалу — канву роману Германа Гессе «Сіддхардха» і грузинські народні пісні у виконанні вокального ансамблю «Руставі». Цей спектакль, основна тема якого — прагнення до осягнення сенсу життя і духовного просвітління, став частиною основного, випробуваного часом репертуару "Захмарних воріт" і з незмінним успіхом виконувався на сценах більш ніж 20 країн світу[5].
  • 1997 — Білизна
  • 1997 — Образи сімей
  • 1998 — Місяць, відображена у воді
  • 1999 — Спалювання сосни
  • 2001 — Сни в бамбуковому гаю
  • 2001 — Скоропис
  • 2002 — Дим
  • 2003 — Кіптява сосни (Скоропис II)
  • 2004 — Пейзаж
  • 2005 — Шалений скоропис - Хореографія навіяна "ходовим" і "біглим" стилями письма пензлем у традиційній китайській каліграфії[6].
  • 2006 — Білизна II, Білизна III (разом з постановкою 1997 становить трилогію білизни)
  • 2008 — Пісні птахів
  • 2008 — Шепіт квітів, за мотивами чеховської п'єси "Вишневий сад", постановка була показана в червні 2010 року на Міжнародному театральному фестивалі імені Чехова[7].
  • 2009 — Скоропис III
  • 2010 — Прислухаючись до річки[8], Сліди від покрівлі, що протікає
  • 2011 — Якби не було тебе
  • 2013 — Рисові колоски
  • 2014 — Біла вода, Найдрібніші частинки світобудови
  • 2017 — Формоза — спектакль показали у Москві 17 і 18 червня 2019 року на Міжнародному театральному фестивалі імені Чехова, як прощальний спектакль Лінь Хуайміня[9][10]
  • 2019 — Осіння вода

Переклади іноземними мовами

[ред. | ред. код]
  • Cicada. Transl. by Timothy Ross und Lorraine S. Y. Lieu. In: Joseph S. M. Lau : Chinese Stories From Taiwan: 1960—1970. Columbia UP, New York 1976, S. 243—319.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ RKDartists
  3. ↑ Munzinger Personen
  4. ↑ Ху Янь-нань (31 жовтня 2005). "Рассказы Линь Хуайминя. Исследование" (PDF) (кит.). Архів оригіналу (PDF) за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  5. ↑ Тайваньская панорама. taipanorama.tw. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  6. ↑ Ministry of Foreign Affairs, Republic of China (Taiwan) (6 січня 2010). Письмо и танец. Тайваньская панорама (рос.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  7. ↑ «Шепот цветов» — танец между строк «Вишневого сада» — РИА Новости, 11.06.2010. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
  8. ↑ Пишет rti_rurti_ru rti_ru. На МРТ - знаменитый хореограф Линь Хуай-минь. rti-ru.livejournal.com (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  9. ↑ Тайваньский хореограф Линь Хуай-минь привезет в Москву прощальный спектакль «Формоза». kulturomania.ru (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 17 жовтня 2021.
  10. ↑ Хореограф Лин Хвай Мин покажет прощальный спектакль "Формоза" в Москве. РИА Новости (рос.). 20190617T1412. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лінь_Хуаймінь&oldid=41408827