Магнітна (гора)
| Магнітна | ||||
 | ||||
| 53°26′08″ пн. ш. 59°08′32″ сх. д. / 53.435555555556° пн. ш. 59.142222222222° сх. д. | ||||
| Тип | гора[1] | |||
|---|---|---|---|---|
| Країна |
 Росія[1] | |||
| Регіон | Челябінська область | |||
 Магнітна у Вікісховищі | ||||
| Магнітна гора | ||||
|
| ||||
|
53°26′08″ пн. ш. 59°08′32″ сх. д. / 53.435555555556° пн. ш. 59.142222222222° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | ||||
| Країна | РФ | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Урал, Челябінська область | |||
| Система | Уральські гори | |||
| Тип | гора[1] | |||
| Висота | 616 м [2] | |||
  Магнітна гора Магнітна гора (Росія) | ||||
 | ||||
|
Магнітна у Вікісховищі | ||||
Гора Магнітна — гора на Південному Уралі, в межах Челябінської області РФ. Родовище магнітного залізняка — Магнітогорське родовище. Відкрите і заявлене наприкінці XVIII століття купцем Твердишевим і його компаньйоном М'ясниковим (заявка на родовище була подана в Оренбурзьку губернську канцелярію).
Вершини гори Магнітної — Атач, Березова, Дальня, Узянська підносяться над степовою рівниною на висоту до 213 м (первинна висота 616 м). Руди родовища залягають на пологих схилах гори, або поблизу її вершин і являють собою відслонення розмитих виходів магматичних порід. Товщина покладів суцільної руди знаходилась в межах 5 — 15 м, а на вершині Узянській сягала 40 м; середній вміст заліза — 55 %.
У XVIII — XIX ст. була використана лише незначна частина родовища для потреб Бєлорєцького й Узянського заводів.
У 1930-х тут збудований завод-гігант — Магнітогорський металургійний комбінат, який повністю забезпечувався рудою з гори Магнітної.
Нині родовище значною мірою вичерпане, гора деформована.
- Гора Магнітна [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Магнітна гора [Архівовано 23 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Магнитная гора
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.