Магнітна (гора)
Магнітна | ||||
53°26′08″ пн. ш. 59°08′32″ сх. д. / 53.435555555556° пн. ш. 59.142222222222° сх. д. | ||||
Тип | гора[1] | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Росія[1] | |||
Регіон | Челябінська область | |||
Магнітна у Вікісховищі |
Магнітна гора | ||||
Гора Магнітна. | ||||
53°26′08″ пн. ш. 59°08′32″ сх. д. / 53.435555555556° пн. ш. 59.142222222222° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку | ||||
Країна | РФ | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Урал, Челябінська область | |||
Система | Уральські гори | |||
Тип | гора[1] | |||
Висота | 616 м [2] | |||
Магнітна у Вікісховищі |
Гора Магнітна — гора на Південному Уралі, в межах Челябінської області РФ. Родовище магнітного залізняка — Магнітогорське родовище. Відкрите і заявлене наприкінці XVIII століття купцем Твердишевим і його компаньйоном М'ясниковим (заявка на родовище була подана в Оренбурзьку губернську канцелярію).
Вершини гори Магнітної — Атач, Березова, Дальня, Узянська підносяться над степовою рівниною на висоту до 213 м (первинна висота 616 м). Руди родовища залягають на пологих схилах гори, або поблизу її вершин і являють собою відслонення розмитих виходів магматичних порід. Товщина покладів суцільної руди знаходилась в межах 5 — 15 м, а на вершині Узянській сягала 40 м; середній вміст заліза — 55 %.
У XVIII — XIX ст. була використана лише незначна частина родовища для потреб Бєлорєцького й Узянського заводів.
У 1930-х тут збудований завод-гігант — Магнітогорський металургійний комбінат, який повністю забезпечувався рудою з гори Магнітної.
Нині родовище значною мірою вичерпане, гора деформована.
- Гора Магнітна [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Магнітна гора [Архівовано 23 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Магнитная гора
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.